Уявіть: ви заходите на сайт букмекерської компанії, поповнюєте рахунок на тисячу гривень, робите ставку – і, якщо пощастить, отримуєте виграш. Чи має компанія в цей момент видати вам фіскальний чек? Саме це питання стало каменем спотикання між податковою службою та ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет», і 19 травня 2026 року Верховний Суд у справі №320/11360/24 остаточно розставив крапки над «і».
Податківці нарахували компанії штраф на суму понад 2,1 мільярда гривень. Причина – нібито проведення розрахункових операцій на загальну суму 1 423 537 821,46 грн без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Але чи справді йшлося про продаж товарів, який вимагає фіскального чеку? Давайте розбиратися.
Що саме перевіряла податкова
Головне управління ДПС у місті Києві провело документальну планову виїзну перевірку Товариства за період з 17 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року. В акті перевірки від 11 жовтня 2023 року №65145/26-15-07-02-05-03/43457382 контролюючий орган дійшов висновку: компанія порушила пункти 1 і 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На думку податківців, «Фавбет» продавав гравцям електронні грошові замінники за грошові кошти, а також виплачував виграші – і все це без застосування РРО або програмних РРО, без створення розрахункових документів. На підставі цих висновків 15 листопада 2023 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0715190707 форми «С» із штрафом у 2 135 305 820,19 грн.
Розрахунок штрафу виглядав так: за перше порушення – 1824 грн (100% вартості проданих товарів), за кожне наступне – 1 423 535 997,46 грн (150% вартості). Сума, погодьтеся, вражаюча.
Чому позиція податкової викликала сумніви
Позивач – ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» – має ліцензію на організацію та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет, видану Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей (рішення №137 від 05 квітня 2021 року). Вся діяльність компанії відбувається виключно онлайн.
Ключове питання, яке постало перед судами: чи є операція з обміну грошей гравця на електронні грошові замінники продажем товару? Адже якщо це не товар – то й обов’язку застосовувати РРО не виникає.
Податкова наполягала на тому, що онлайн-система організатора азартних ігор – це по суті та сама каса, тільки в Інтернеті. А раз так – то продаж електронних грошових замінників є розрахунковою операцією, яка потребує фіскалізації.
Але з цим не погодилися ані суди першої та апеляційної інстанцій, ані Верховний Суд.
Що таке електронний грошовий замінник насправді
Давайте розберемося з природою цього поняття. Згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», ігровий замінник гривні – це матеріальний засіб (фішка, жетон, електронна картка) або електронний грошовий замінник, що дає можливість зробити ставку.
Але чи можна вважати його товаром? Суди проаналізували підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, де товари визначені як матеріальні та нематеріальні активи. І дійшли цікавого висновку: електронний грошовий замінник не відповідає ознакам ані матеріального, ані нематеріального активу.
Чому? По-перше, він не створюється і не купується компанією – тобто не має собівартості. По-друге, його неможливо ідентифікувати в бухгалтерському обліку як актив. По-третє, компанія не набуває на нього права власності. Кошти, внесені гравцем на клієнтський рахунок, до моменту здійснення ставки залишаються власністю гравця.
Крім того, суди звернули увагу на важливий нюанс. Звичайна фішка в казино – це фізичний предмет, який можна взяти в руки. А електронний грошовий замінник існує лише як запис на клієнтському рахунку гравця. Він не має матеріальної форми, не може бути відчужений гравцем на користь третіх осіб, і після завершення гри підлягає обов’язковому зворотному обміну на гроші.
Чому операція з депозитом – не послуга і не продаж
Тут криється ще один важливий момент. Податкова вважала, що внесення гравцем депозиту – це вже розрахункова операція. Але суди подивилися на це інакше.
Відповідно до Правил організатора азартних ігор, затверджених наказом ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» від 08 грудня 2022 року №2-П, депозит – це грошові кошти, внесені гравцем на власний клієнтський рахунок, які обмінюються на електронні грошові замінники. І до моменту ставки вони залишаються власністю гравця.
Тобто гравець не купує товар і не отримує послугу в момент поповнення рахунку. Він лише створює передумову для майбутньої участі в азартній грі. Як сказали б суди, це радше інвестиція гравця у власну можливість зробити ставку.
А що говорить законодавство про РРО в таких випадках? Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у пункті 14 статті 9 передбачає: РРО не застосовується при розрахунках за послуги, якщо такі розрахунки проводяться виключно через банківські системи дистанційного обслуговування або сервіси переказу коштів.
І саме це стало вирішальним аргументом.
Як працює оплата в онлайн-казино
Суди встановили, що всі розрахунки між гравцями та Товариством проходили через ТОВ «Даймонд Пей» – фінансову компанію, яка має ліцензію Національного банку України №21/765-рк на переказ коштів без відкриття рахунків. Між «Фавбет» і «Даймонд Пей» був укладений договір від 20 вересня 2021 року №2009/2021.
Фактично, гравці переказували гроші через сервіс переказу коштів, а компанія отримувала ці кошти у безготівковій формі. Жодних готівкових розрахунків не проводилося. Саме ця обставина, на думку судів усіх трьох інстанцій, звільняла позивача від обов’язку застосовувати РРО.
Крім того, варто згадати частину дев’яту статті 24 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»: оплата ставок, повернення коштів і виплата виграшів через мережу Інтернет здійснюються виключно у безготівковій формі через онлайн-систему організатора азартних ігор.
Цікавий факт, який варто взяти до уваги
Під час судового розгляду з’ясувався ще один показовий момент. До спірної документальної перевірки податкова вже проводила фактичну перевірку позивача за той самий період. І тоді контролюючий орган оформив довідку, в якій зазначив про відсутність порушень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Тобто спочатку податківці порушень не бачили, а потім – побачили на суму понад 2 мільярди гривень. Це щонайменше викликає запитання щодо послідовності позиції контролюючого органу.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду підтвердив правильність рішень попередніх інстанцій. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року – без змін.
Суд чітко вказав: операції з внесення депозиту та обліку грошових коштів гравця у вигляді електронного грошового замінника не є послугою в розумінні податкового законодавства. Відповідно, вони не утворюють розрахункової операції, яка потребує застосування РРО.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що всі розрахунки проводилися виключно через сервіси переказу коштів, а це підпадає під виняток, передбачений пунктом 14 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Важливо й те, що Верховний Суд послався на власну попередню практику – зокрема, постанови від 11 березня 2025 року у справі №320/10602/24 та від 04 серпня 2025 року у справі №320/16081/24, де вже формулювалася аналогічна правова позиція.
Для організаторів азартних ігор в мережі Інтернет це рішення має принципове значення. Воно підтверджує: якщо всі розрахунки з гравцями здійснюються у безготівковій формі через ліцензовані сервіси переказу коштів, обов’язок застосовувати РРО не виникає. Електронний грошовий замінник – це не товар, а лише облікова одиниця, що відображає суму коштів гравця на його клієнтському рахунку.
