Уявіть: ви судитеся через будинок, який, на вашу думку, незаконно продали за підробленим підписом вашої покійної матері. Ви просите суд призначити почеркознавчу експертизу – єдиний спосіб довести, що підпис не її. А суд вам відмовляє. Мотивує тим, що ви не готові платити за експертизу і не принесли зразки підпису. А потім – програєте справу через «недоведеність».
Саме така історія сталася з мешканкою Закарпаття, і саме її розбирав Верховний Суд у справі № 301/1136/23. Постанова від 06 травня 2026 року – не просто чергове рішення в реєстрі. Вона чітко пояснює: відмова в експертизі не може бути формальною відпискою суду. І тим більше не може маскуватися під «ухилення сторони» там, де його немає.
Про що взагалі спір
У березні 2023 року жінка звернулася до Іршавського районного суду. Її мета – довести, що договір купівлі-продажу житлового будинку від 08 листопада 2005 року її мати не підписувала. А отже, жодного продажу не було. Будинок мав залишитися у спадковій масі.
Після смерті матері в 2015 році позивачка виявила неприємну річ: будинок, у якому вона жила, вже записаний на іншу людину. За договором десятирічної давнини. Далі – гірше. Новий власник передав будинок в іпотеку Акціонерному товариству «УкрСиббанк». Жінка опинилася під загрозою втрати єдиного житла.
У позові вона просила одразу кілька речей: встановити факт неукладення договору (юридично зафіксувати, що правочин не відбувся), скасувати державну реєстрацію права власності за відповідачем, припинити обтяження іпотекою та визнати право власності на будинок за нею в порядку спадкування за законом.
Чому вона вважала підпис підробленим? Бо він істотно відрізнявся від підпису матері на інших документах. Плюс – жодних доказів отримання грошей за продаж. Ну і здорова логіка: навіщо продавати єдине житло, де мешкаєш із сім’єю?
Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій
Іршавський районний суд у позові відмовив. Закарпатський апеляційний суд це рішення залишив без змін. Аргументація була на диво простою: позивачка не надала належних доказів підроблення підпису.
Але ж вона просила призначити почеркознавчу експертизу! У позовній заяві було відповідне клопотання. Суд першої інстанції його відхилив. Чому? Бо, мовляв, позивачка заявила, що не збирається платити за експертизу, та ще й не принесла достатньо зразків підпису померлої матері.
Логіка була такою: раз немає грошей на експертизу і немає зразків – немає сенсу її призначати. Це лише затягне розгляд справи. Відмова в позові через недоведеність.
Чесно кажучи, схоже на замкнене коло. Довести підробку без почеркознавчої експертизи неможливо, а експертизу не призначають, бо немає «достатніх» матеріалів для неї. Як тоді взагалі захистити своє право?
Що сказав Верховний Суд
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов однозначного висновку: рішення нижчих судів скасувати, справу направити на новий розгляд. І ось чому.
Суд першої інстанції фактично застосував до позивачки наслідки ухилення від проведення експертизи, передбачені статтею 109 Цивільного процесуального кодексу України. Але зробив це передчасно і з грубим порушенням процедури.
Давайте розберемося, що саме пішло не так.
По-перше, стаття 109 ЦПК України справді дозволяє суду визнати факт, для з’ясування якого призначалася експертиза, встановленим або відмовленим – якщо сторона ухиляється від участі в ній. Але тут важливий нюанс: для цього суд спочатку має постановити ухвалу про призначення експертизи. Лише після цього можна говорити про ухилення. Без ухвали – немає експертизи. Немає експертизи – немає від чого ухилятися.
По-друге, ухилення – це умисні дії, спрямовані на зрив експертизи. Заява позивачки про відсутність коштів на оплату на стадії розгляду клопотання – це не ухилення. Експертизу ж іще не призначили, і жодних звернень від експертів із проханням оплатити послуги чи надати матеріали до суду не надходило. Як можна ухилятися від того, чого ще немає?
Верховний Суд послався на власну практику – зокрема, на постанову від 14 січня 2026 року у справі № 522/24633/23, де зроблено аналогічний висновок. Підхід не новий, але суди, як бачимо, часом про нього забувають.
По-третє, і це ключове: Верховний Суд неодноразово наголошував, що належним доказом справжності чи підробленості підпису є саме висновок почеркознавчої експертизи. Жодні інші докази – свідчення, візуальне порівняння суддею, логічні міркування – не можуть її замінити. Тут потрібні спеціальні знання у сфері, відмінній від права. А це і є підстава для призначення експертизи згідно зі статтею 103 ЦПК України.
До речі, суд апеляційної інстанції теж схибив. Переглядаючи справу, він на ці порушення уваги не звернув і нічого не виправив. Хоча мав би.
Чому це рішення важливе не лише для сторін цієї справи
Колегія суддів нагадала базову, але критично важливу річ: завдання цивільного судочинства – справедливий і ефективний захист прав. Це прямо записано в частині першій статті 2 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд не може відмовляти в експертизі лише тому, що вона «затягне розгляд». Якщо без експертизи неможливо встановити обставини справи – суд зобов’язаний її призначити. Інакше сама суть правосуддя втрачається за формальними відмовками.
Крім того, суд має сприяти сторонам у реалізації їхніх процесуальних прав. Це вимога статті 12 ЦПК України. А не шукати підстави, щоб відхилити клопотання учасника справи. Змагальність – це не гра на вибування, де той, хто припустився технічної помилки, автоматично програє.
Практичний висновок для всіх, хто судиться: якщо ви подали клопотання про експертизу, а суд його відхилив без постановлення ухвали про її призначення – це порушення. Особливо коли йдеться про обставини, які неможливо довести іншими засобами. Фіксуйте це і оскаржуйте.
Що буде далі зі справою
Верховний Суд скасував і рішення Іршавського районного суду від 12 червня 2023 року, і постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції – відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України.
Під час нового розгляду суд має врахувати вказівки касаційної інстанції, вирішити питання про призначення почеркознавчої експертизи по суті – і вже на основі її результатів ухвалити законне рішення. Чи означає це, що позивачка тепер точно виграє? Ні. Експертиза може показати як підробку, так і справжність підпису. Але в неї хоча б з’явився шанс на справедливий розгляд – із дослідженням доказів, а не їх формальним відхиленням.
І головне: ця постанова – сигнал для всіх судів. Громадяни мають право на повноцінний судовий захист. Відмовити в експертизі без належних підстав, а потім дорікнути стороні «недоведеністю» – це не правосуддя. І Верховний Суд чітко сказав: так більше не можна.
