Грошова компенсація за спадкове майно – не просто юридичний термін із Цивільного кодексу України. Це реальний спосіб відновити справедливість, коли вашу частку у спадщині хтось уже привласнив, зареєстрував на себе і навіть встиг продати. Саме таку непросту ситуацію розглядав Верховний Суд у справі № 344/15407/22 – і його висновки варто знати кожному, хто бодай раз стикався зі спадковими спорами.
Як усе почалося: шлюб, смерть і квартира
Історія почалася ще у 2001 році, коли чоловік одружився з жінкою на території Сполучених Штатів. Через три роки дружина придбала трикімнатну квартиру в Івано-Франківську – уклала договір пайової участі у будівництві, а у вересні 2004 року отримала ключі. У грудні того ж року оформила свідоцтво про право власності.
У 2008 році жінка померла. Її чоловік, який постійно проживав із нею на момент смерті, подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини. За законом він – спадкоємець першої черги, поряд із двома дітьми покійної від попереднього шлюбу. Кожен із трьох мав би отримати по 1/3 квартири – якщо, звісно, не виникне спір.
А він виник. Діти вирішили, що вітчим не має права на спадок, і звернулися до суду з вимогою визнати шлюб матері недійсним. Логіка була такою: на момент реєстрації шлюбу в США чоловік усе ще перебував у попередньому шлюбі, який за українськими законами розірваним не вважався. І якщо шлюб недійсний – то й спадкоємцем він бути не може.
Судові гойдалки довжиною у вісім років
Справа про недійсність шлюбу отримала номер 344/12103/14-ц і стала справжнім довгобудом. У 2015 році Івано-Франківський міський суд визнав шлюб недійсним. Діти негайно зареєстрували за собою право власності на квартиру – по 1/2 за кожним. А син, не гаючи часу, продав свою половину третій особі за договором купівлі-продажу. Сума угоди залишилася у нього.
Та вже у 2016 році Вищий спеціалізований суд скасував це рішення і направив справу на новий розгляд. Почалося друге коло. У 2018 році суд знову визнав шлюб недійсним – і знову рішення було скасоване, цього разу Верховним Судом у березні 2022 року. Третій розгляд завершився у червні 2022 року принципово іншим результатом: у позові про визнання шлюбу недійсним відмовлено повністю.
Чому так? Суд встановив, що на момент укладення шлюбу в США (лютий 2001 року) чоловік справді перебував у попередньому шлюбі, тому шлюб із покійною не міг вважатися дійсним із самого початку. Але 25 січня 2005 року попередній шлюб було офіційно розірвано в Україні. Отже, з 26 січня 2005 року перешкода для дійсності шлюбу відпала. На момент смерті дружини у 2008 році шлюб був абсолютно законним – а значить, чоловік є спадкоємцем першої черги.
Спадщина поділена, але не остаточно
Після остаточного підтвердження дійсності шлюбу постало логічне запитання: що робити з квартирою? Вона вже була зареєстрована за дітьми, половину продали, а свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачам навіть не видавалися – право власності вони оформили на підставі судового рішення, яке згодом скасували.
Чоловік подав новий позов – цього разу про грошову компенсацію за спадкове майно. Він просив суд визнати за ним право на 1/3 квартири та стягнути з відповідачів її вартість.
Ключову роль тут зіграла стаття 1280 Цивільного кодексу України. Як вона працює? Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після її розподілу між спадкоємцями з’явилися інші спадкоємці (наприклад, ті, чиє право було підтверджене судом значно пізніше), спадщина підлягає перерозподілу. І ці спадкоємці мають право вимагати або передання їм частки в натурі – якщо майно збереглося, – або сплати грошової компенсації.
Верховний Суд ще у 2020 році у справі № 727/1571/15-ц роз’яснив цей механізм: коли спадкове майно продане особою, на користь якої було видано свідоцтво про право на спадщину, суд може застосувати передання частки в натурі з того майна, що збереглося, або стягнення грошової компенсації. Саме цей підхід і спрацював у нашій історії.
Скільки коштує третина квартири
Експертне дослідження, проведене у листопаді 2022 року, визначило: дійсна ринкова вартість усієї квартири – 2 404 591 гривня. Третина – 801 530 гривень. Суд першої інстанції стягнув із кожного відповідача по 400 765 гривень на користь позивача. Апеляційний суд залишив це рішення без змін. Верховний Суд у постанові від 01 липня 2026 року підтвердив: усе правильно.
Логіка тут прозора. Один із відповідачів (син) продав свою частку сторонній особі за оплатним договором. Другий (дочка) свою частку зберіг. Але в будь-якому разі позивач не міг отримати свою третину в натурі – квартира більше не перебувала у спільній власності обох спадкоємців. Тому грошова компенсація за спадкове майно виявилася єдиним ефективним способом захисту. До речі, відповідачка у касаційній скарзі посилалася на те, що статтю 1280 Цивільного кодексу України застосували неправильно, а позивач обрав неналежний спосіб захисту. Колегія суддів ці доводи відхилила.
Позовна давність: чому строк не пропущено
Окремої уваги заслуговує питання позовної давності. Відповідачі наполягали: спадщина відкрилася ще у 2008 році, минуло чотирнадцять років – які можуть бути претензії? За загальним правилом статей 256 і 257 Цивільного кодексу України позовна давність становить три роки з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.
Але суди підійшли до цього питання глибше. Вони врахували: право чоловіка на спадкування безпосередньо залежало від результату справи про дійсність шлюбу. Цей спір тягнувся з 2014 по 2022 рік – суди розглядали його чотири рази. Весь цей час статус позивача як спадкоємця був невизначеним, а отже, він об’єктивно не міг ефективно захищати свої права.
Щойно 22 вересня 2022 року рішення про дійсність шлюбу набрало законної сили – позивач негайно звернувся до суду. Позов подали 12 грудня 2022 року, тобто менше ніж за три місяці. Жодного пропуску строку немає – і це принциповий момент. Якщо ваше право залежить від результату іншої судової справи, строк позовної давності для вас починає спливати не раніше, ніж та справа остаточно вирішиться. Принаймні, саме так цю норму тлумачить Верховний Суд.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення попередніх інстанцій – без змін. Усі доводи відповідачки – про неналежний спосіб захисту, про неврахування правових висновків Великої Палати, про необхідність закриття провадження – були послідовно відхилені.
Суд окремо зазначив: висновки апеляційного суду не суперечать раніше сформульованим правовим позиціям, а предмети позовів у двох різних справах є різними, тому підстав для закриття провадження не було. І нагадав те, про що часто забувають: суд касаційної інстанції не вправі переоцінювати докази чи встановлювати нові обставини – це функція виключно судів першої та апеляційної інстанцій.
Ця справа – показовий приклад того, що наполегливість у відстоюванні спадкових прав приносить результат. Навіть якщо минуло понад десять років, а майно давно продане. Головне – правильно визначити спосіб захисту, не пропустити момент, коли перешкоди для звернення до суду остаточно зникають, і пам’ятати, що грошова компенсація за спадкове майно – це не теоретична конструкція, а цілком робочий інструмент, передбачений статтею 1280 Цивільного кодексу України.
