Виконавець заповіту – це фізична або юридична особа, призначена спадкодавцем для виконання його останньої волі, що визначена заповітом, відповідно до статті 1286 Цивільного кодексу України
Виконавець заповіту – це особа, яка забезпечує виконання волі спадкодавця відповідно до закону та запобігає можливим спорам між спадкоємцями.
Хто може призначити виконавця?
Заповідач може обрати виконавця серед фізичних (з повною дієздатністю) або юридичних осіб, у тому числі зі спадкоємців (але лише якщо спадкоємців декілька).
Спадкоємці можуть усунути призначеного виконавця, якщо той не справляється, або самостійно обрати нового виконавця, коли заповідач цього не зробив чи обрана особа відмовилась. Якщо спадкоємці не можуть домовитися, виконавця призначає суд.
Нотаріус долучається до призначення виконавця, якщо цього не зробив заповідач, а інтереси спадкоємців потребують контролю над спадщиною.
Основні обов’язки виконавця заповіту
Після надання згоди виконавець зобов’язаний:
- охороняти спадкове майно;
- повідомити спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів про відкриття спадщини;
- вимагати виконання боргів перед спадкодавцем;
- управляти спадковим майном;
- забезпечити передачу часток спадкоємцям та особам з правом на обов’язкову частку.
Повноваження діють до повного виконання заповіту і припиняються нотаріусом за згодою спадкоємців.
Права виконавця заповіту
Він може:
- отримати винагороду, визначену заповідачем або погоджену зі спадкоємцями (за спору — визначену судом);
- вимагати відшкодування витрат, пов’язаних з охороною та управлінням спадщиною;
- відмовитися від повноважень, повідомивши про це спадкоємців (крім випадків, коли потрібні невідкладні дії).
Контроль за виконанням заповіту
Спадкоємці мають право контролювати дії виконавця. Якщо спадкоємці неповнолітні або недієздатні, контроль здійснюють їхні представники та орган опіки. Після завершення роботи виконавець надає звіт про виконання своїх повноважень.
