У Держпраці нагадали, що Конституція України гарантує рівність усіх громадян у правах і свободах, незалежно від будь-яких обставин – у тому числі і незалежно від віку. Разом з цим, на практиці літній вік нерідко стає перешкодою для продовження трудової діяльності. Багато людей, досягнувши пенсійного віку, бажають і надалі працювати, однак роботодавці часто віддають перевагу молодшим кандидатам або чинять психологічний тиск, аби спонукати працівника звільнитися за власним бажанням.
Основним нормативним актом, який регулює трудові відносини в Україні, є Кодекс законів про працю (КЗпП). Відповідно до статті 21 КЗпП, будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема за віковою ознакою, заборонена.
Досягнення працівником пенсійного віку саме по собі не є підставою для звільнення. КЗпП не містить жодних окремих положень, які б дозволяли припинити трудові відносини виключно через вік працівника. Тому роботодавець не має права звільнити людину лише через те, що вона отримує пенсію. Звільнення можливе лише у випадках, прямо передбачених законом, і на загальних підставах — так само, як і для інших категорій працівників.
Такі підстави визначені у статтях 40 та 41 КЗпП, де наведено повний перелік ситуацій, коли роботодавець може розірвати трудовий договір з власної ініціативи. Усі інші причини для звільнення вважаються незаконними.
Працівники пенсійного віку мають повне право продовжувати працювати, отримуючи при цьому як заробітну плату, так і пенсію, призначену Пенсійним фондом України.
Під час дії воєнного стану застосовуються особливі правила, передбачені законом «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Згідно зі статтею 5 цього закону, роботодавець може звільнити працівника навіть у період його тимчасової непрацездатності чи під час відпустки.
Водночас існують винятки: це не стосується відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, а також відпустки для догляду за дитиною до трьох років. У таких випадках днем звільнення вважається перший робочий день після завершення хвороби або відпустки, зазначений у відповідному документі.
Зверніть увагу: Є сфери, де працівника може бути звільнено при досягненні граничного (не пенсійного) віку, до прикладу: граничний вік перебування на державній службі становить 65 років. Однак, це не є звільненням з ініціативи роботодавця – такі звільнення відбуваються у відповідності з прямою вказівкою закону.
