Ви отримали від держави компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб – і тепер ламаєте голову, чи треба включати ці кошти до підприємницького доходу. Ситуація справді неочевидна, тож давайте розбиратися покроково.
Що це за компенсація і хто її отримує
У березні 2022 року Кабмін запустив механізм підтримки роботодавців, які беруть на роботу внутрішньо переміщених осіб. Правила гри визначені Порядком № 331, затвердженим постановою від 20 березня 2022 року.
На кого поширюється цей Порядок? На всіх роботодавців – і юросіб, і фізичних осіб-підприємців, які працевлаштували ВПО під час дії воєнного стану. Причому неважливо, коли саме працівник набув статусу внутрішньо переміщеної особи – до чи вже після оформлення на роботу. Головне, щоб цей статус у нього був.
Тут важливий момент: дія Порядку № 331 прив’язана до воєнного стану, введеного Указом Президента № 64 від 24 лютого 2022 року. Тобто компенсація – це інструмент саме воєнного часу.
Скільки платять і як довго
Розмір компенсації – одна мінімальна зарплата щомісяця за кожного працевлаштованого переселенця. Але є обов’язкова умова: роботодавець має сплачувати єдиний внесок за такого працівника.
Компенсаційні виплати тривають весь період воєнного стану плюс 30 календарних днів після його скасування чи припинення. Однак загальна тривалість не може перевищувати трьох місяців із дня працевлаштування. Для осіб з інвалідністю серед ВПО цей строк більший – до шести місяців.
Ключове слово тут – «компенсація». Держава не фінансує бізнес напряму, а відшкодовує вже понесені витрати на зарплату конкретним працівникам.
Як ФОП на загальній системі рахує дохід
Тепер перенесімося в площину оподаткування. Для ФОП-загальносистемників усе регулює стаття 177 Податкового кодексу.
Об’єкт оподаткування тут – чистий оподатковуваний дохід. Простіше кажучи, це різниця між тим, що ви заробили (виручка в грошовій і негрошовій формі), і тим, що документально витратили на господарську діяльність. Так прописано в пункті 177.2 статті 177 ПКУ.
А що можна включати до витрат? Пункт 177.4 статті 177 ПКУ дає вичерпний перелік. Нас цікавить підпункт 177.4.2 – витрати на оплату праці найманих працівників. Сюди входить основна й додаткова зарплата, премії, заохочувальні виплати – усе, що ви нараховуєте людям за тарифними ставками.
Головне питання: компенсація – це дохід ФОП чи ні?
І ось ми підійшли до суті. Отримана від держави компенсація витрат на оплату праці за працевлаштування ВПО не пов’язана з вашою господарською діяльністю. Вона не є виручкою від продажу товарів чи послуг. Тому до складу підприємницького доходу такі кошти не включаються.
Але – і це важливе «але» – цей дохід усе одно оподатковується. Просто за іншими правилами. А саме – за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб. Іншими словами, ви декларуєте його не як підприємницький дохід, а як дохід фізособи.
Комусь такий підхід може здатися дивним: гроші надійшли на рахунок ФОП, але дохід не підприємницький. Однак логіка тут проста – компенсація не породжена вашою діловою активністю, вона має соціальне призначення. Держава стимулює працевлаштування переселенців, а не купує у вас щось чи замовляє послуги.
Як усе це відобразити в Типовій формі обліку
ФОП на загальній системі зобов’язані вести облік доходів і витрат. Цього вимагає пункт 177.10 статті 177 ПКУ. Форма обліку затверджена наказом Мінфіну від 13 травня 2021 року № 261 – це так звана Типова форма.
У графі 7 цієї Типової форми якраз і відображаються витрати на оплату праці найманих працівників або виплати за цивільно-правовими договорами. Так встановлено підпунктом 6 пункту 1 розділу II Порядку № 261.
Тож до цієї графи ви заносите фактично понесені витрати на зарплату – включаючи й ту частину, яку згодом компенсує держава. А от саму суму отриманої компенсації в дохідній частині Типової форми (графа 3) не показуєте – адже це не виручка від господарської діяльності.
На практиці це виглядає так: нарахували й виплатили зарплату працівнику-переселенцю 8000 грн – зафіксували ці 8000 грн у графі 7. Отримали від держави компенсацію 8000 грн – у графу 3 не вносите, а показуєте цю суму окремо як дохід фізичної особи в річній декларації.
Облік можна вести в паперовому або електронному вигляді, зокрема через електронний кабінет платника податків. У будь-якому разі подбайте про те, щоб усі підтверджуючі документи були в порядку – і щодо витрат на зарплату, і щодо отриманої компенсації.
До речі, ведення Типової форми – це не просто формальність. Саме на її підставі ви потім заповнюватимете податкову декларацію про майновий стан і доходи. Помилка в обліку майже гарантовано потягне за собою помилку в декларації, а це вже ризик штрафу.
Кілька практичних порад наостанок. По-перше, уважно перевіряйте призначення платежу, коли отримуєте компенсацію – там має бути чітко вказано, що це саме відшкодування за Порядком № 331. По-друге, якщо ви одночасно працевлаштували кількох переселенців, облік витрат і компенсацій краще вести окремо за кожним працівником – так простіше й прозоріше. І по-третє, не соромтеся звертатися за індивідуальною податковою консультацією, якщо ваша ситуація виходить за межі типової.
