Конфлікт із ТЦК у Львові, що спалахнув пізно ввечері 8 липня на Сихові, сколихнув усю країну. Відео з перекинутим службовим авто, натовпом і пострілами миттєво розлетілося соцмережами. Та за емоційною картинкою ховається цілий пласт юридичних питань, які варто розібрати без паніки, спираючись на закон.
Що саме сталося
Близько 21:30 група оповіщення ТЦК та СП спільно з поліцією зупинила чоловіка 1996 року народження для перевірки військово-облікових документів. З’ясувалося, що він перебуває в розшуку через порушення правил військового обліку ще з 12 червня 2026 року.
Чоловік погодився проїхати до районного центру комплектування для уточнення даних і проходження військово-лікарської комісії. Але навколо швидко зібрався натовп. Люди заблокували службовий автомобіль, прокололи шини, зняли бампер і зрештою перекинули машину. Конфлікт тривав із 21:00 до 02:30 ночі. За даними обласної влади, двоє військовослужбовців звернулися по медичну допомогу – на щастя, тяжких травм вони не отримали.
Окремий епізод – постріли, які пролунали під час сутички. За словами керівника апарату Львівської ОВА Тараса Греня, цей момент зараз перевіряють правоохоронці.
Як кваліфікувати дії натовпу з погляду Кримінального кодексу
Тут не одна стаття, а одразу кілька. Давайте розкладемо по поличках.
- Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України. Це стаття 114-1 Кримінального кодексу. Вона передбачає відповідальність за перешкоджання діяльності ЗСУ в умовах воєнного стану – від 5 до 8 років позбавлення волі. Якщо дії вчинені групою осіб або із застосуванням насильства, покарання може сягати 15 років. І це не гіпотетична норма: практика її застосування вже напрацьована.
- Хуліганство, вчинене групою осіб. Стаття 296 ККУ, частина 2. Перекидання авто, блокування військових, вигукування образ – усе це цілком підпадає під ознаки грубого порушення громадського порядку з явною неповагою до суспільства. Санкція: обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 4 років.
- Умисне пошкодження майна. Стаття 194 ККУ. Службовий автомобіль ТЦК – це військове майно. Його пошкодження в умовах воєнного стану може кваліфікуватися за частиною 1 (штраф, виправні роботи або позбавлення волі до 3 років) або за частиною 2, якщо шкода визнана значною.
Крім того, якщо слідство встановить факти фізичного насильства щодо військовослужбовців, мова може йти про статтю 345 ККУ – погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу чи військовослужбовця. Санкції там серйозні: від штрафу до позбавлення волі на строк до 5 років, а за тяжкі тілесні ушкодження – до 14 років.
А що з діями самих військовослужбовців ТЦК
Генеральний штаб ЗСУ відреагував на конфлікт виважено: з одного боку, назвав дії натовпу нападом і прямою загрозою обороноздатності, з іншого – призначив службову перевірку щодо правомірності дій військовослужбовців ТЦК.
Це важливий момент. Закон єдиний для всіх, і військові не виняток. Якщо перевірка виявить перевищення службових повноважень (стаття 426-1 ККУ) або насильство щодо цивільних (стаття 426 ККУ – бездіяльність або перевищення влади), винні також понесуть відповідальність.
Керівник Сихівського районного ТЦК Борис Пруцьких, коментуючи відео, де військовий нібито завдає удару цивільному, заявив: той оборонявся. Це класична ситуація, де межа між необхідною обороною (стаття 36 ККУ) і перевищенням її меж визначатиметься слідством.
До речі, саме через такі епізоди в Міноборони визнали, що методи мобілізації потребують удосконалення, і цей процес уже триває.
Чому цей конфлікт – не просто вулична бійка
Тут варто розуміти контекст. Воєнний стан – це особливий правовий режим, який змінює кваліфікацію багатьох дій. Те, що в мирний час могло б бути звичайним хуліганством, під час війни отримує зовсім інше забарвлення.
Уявіть: військовослужбовці виконують завдання із забезпечення комплектування Сил оборони. Від цього напряму залежить здатність армії тримати фронт. І коли натовп блокує їхню роботу, ламає техніку, застосовує силу – це вже не конфлікт із ТЦК у Львові чи будь-якому іншому місті. Це удар по обороноздатності країни.
Не дивно, що реакція влади виявилася миттєвою і жорсткою. Керівник Офісу президента, мер Львова Андрій Садовий, голова Львівської ОВА Максим Козицький – усі висловилися однозначно. Генштаб і Міноборони також наголосили: перед законом рівні всі.
Яку відповідальність можуть понести учасники сутички
Залежно від результатів розслідування, учасникам натовпу може загрожувати:
- позбавлення волі від 3 до 8 років за перешкоджання діяльності ЗСУ (стаття 114-1 ККУ);
- до 4 років за групове хуліганство (стаття 296 ККУ);
- до 3 років за пошкодження військового майна (стаття 194 ККУ);
- до 5 років за насильство щодо військовослужбовця (стаття 345 ККУ).
Сукупність статей може дати значно серйозніший строк. Слідство зараз встановлює всіх причетних – камери, свідки, записи в соцмережах дають для цього чимало матеріалу.
Чому закон має бути один для всіх
Максим Козицький сказав важливу річ: мобілізаційні заходи мають відбуватися законно, справедливо і з повагою до гідності громадян. Це не просто слова. Довіра до армії всередині країни – така ж зброя, як і техніка на фронті.
Коли українці бачать, що порушника військового обліку спокійно доправляють до ТЦК для уточнення даних – це одна історія. А коли з’являються відео з перекинутими авто і пострілами – це зовсім інша. І тут уже неважливо, хто перший почав. Правоохоронці мають дати чітку, неупереджену оцінку діям усіх учасників.
Саме тому паралельно з розслідуванням дій цивільних триває службова перевірка щодо військових. Це не слабкість держави – це її сила. Система, яка здатна визнавати помилки і виправляти їх, значно стійкіша за ту, яка робить вигляд, ніби все ідеально.
58 тисяч львів’ян сьогодні на фронті. Серед працівників ТЦК чимало тих, хто пройшов бойові дії. Ворог у нас справді один – і будь-який внутрішній конфлікт миттєво стає інструментом його пропаганди. Правова оцінка цього інциденту має бути не просто швидкою, а бездоганною з погляду закону. Бо кожен такий епізод – це тест для правової системи країни, яка воює.
