Ви тільки-но підписали контракт із ЗСУ, думки вже там, а на службі. Але є одна бюрократична дрібничка, яку не можна відкладати: роботодавець має отримати від вас документи. Інакше ваше увільнення від роботи просто не оформлять, а місце в штаті залишиться підвішеним у повітрі.
Що саме нести кадровику
Уявіть: ви приходите до відділу кадрів і кажете – «Я йду служити». Це добре, але для наказу потрібне документальне підтвердження. Частина третя статті 119 Кодексу законів про працю України вимагає від працівника офіційного підтвердження початку військової служби.
Отже, беремо хоча б один із таких документів:
- військово-обліковий документ із відповідними відмітками (найчастіше це військовий квиток, куди внесли запис про зарахування);
- довідка з військової частини;
- витяг із наказу командира про зарахування до списків особового складу;
- копія контракту про проходження військової служби.
Тут важливий нюанс: одного папірця достатньо, головне – щоб він чітко фіксував, що вас дійсно взяли на службу.
Що робить кадровик після отримання документів
Далі починається внутрішня робота. Кадрова служба не просто складає папірець у теку. Кроки такі:
- документ долучають до особової справи;
- видають наказ про увільнення від роботи у зв’язку з контрактною службою;
- у табелі обліку робочого часу з’являються позначки з дати, яку зафіксували військові документи;
- дані військового обліку підприємства оновлюють.
Тобто процедура запускається автоматично – але тільки після того, як ви передали папір у руки кадровику.
А що, якщо я просто подзвонити і сказати?
Ось тут найпоширеніша помилка. Людина думає: «Ну я ж попередив, можна оформлювати». Але ні – наказ про увільнення без письмового підтвердження не видадуть. Усного повідомлення для цього недостатньо. Трудове законодавство тут стоїть на формальностях, і відділ кадрів не має права діяти наосліп.
Чому це важливо? Якщо документа немає, ви ризикуєте опинитися в ситуації, коли формально не перебуваєте ані на службі, ані у відпустці, ані в увільненні. Комусь це може здатися дрібницею, але наслідки для трудового стажу й обліку бувають неприємними.
Трудові гарантії – що залишається за вами
Для тих, хто проходить військову службу за контрактом, діють рівно ті самі гарантії, що й для інших мобілізованих. Передусім ідеться про збереження місця роботи та посади. Роботодавець не може вас просто «списати», доки триває контракт. Стаття 119 Кодексу законів про працю захищає це право.
А ось щодо грошей ситуація інакша. Заробітна плата за період служби за контрактом не виплачується. Виняток – якщо колективний договір на підприємстві або внутрішнє положення передбачають інше. Але трапляється таке вкрай рідко. Найчастіше роботодавець зберігає посаду, але не фінансує період вашої відсутності.
До речі, не плутайте це з мобілізацією, де середній заробіток зберігається окремим категоріям. Контракт – інша історія, і тут діє чітке правило: місце є, а зарплати немає.
Коли подавати документи в кадри
Найкраще – одразу, як отримали хоча б одну зі згаданих довідок. Не відкладайте, не чекайте «зручного моменту». Чим швидше кадрова служба внесе зміни, тим спокійніше буде і вам, і роботодавцю. Повірте, у військовій частині теж дивляться на це серйозно. Якщо людина числиться і там, і в цивільному штаті без чіткого статусу – це зайві питання, які нікому не потрібні.
Проста порада: зробіть ксерокопію всього, що віддаєте кадровику. Оригінал військово-облікового документа, звісно, залишається у вас, а от витяги та довідки краще мати під рукою на випадок будь-яких неузгодженостей.
Закон не вимагає від вас героїчних зусиль – лише правильно оформленого підтвердження. Без нього навіть найпатріотичніший порив залишиться без належного юридичного оформлення. А це вже ризик, якого можна легко уникнути, витративши кілька хвилин у відділі кадрів.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков