Мобілізація в Україні триває не перший рік, і дехто шукає обхідні шляхи. Один чоловік вирішив, що кілька абзаців, завірених у нотаріуса, зроблять його вільним від військового обліку. Суд із такою логікою не погодився.
Історія виглядає майже курйозно, але за нею стоїть цілком реальна юридична проблема. Чоловік склав у присутності приватного нотаріуса документ із довгою назвою: «Сповіщення про правосуб’єктність про відсутність правового статусу “військовозобов’язаний” та про неможливість прийняття участі у бойових діях». Готовий папір він надіслав керівнику районного ТЦК та СП.
Розрахунок був простий: якщо є заява з нотаріальним штампом, то й статусу більше немає. Насправді все інакше. Далі розберемо, чому такий документ нічого не змінює і що буває після.
Хронологія подій
У грудні 2025 року чоловікові сформували електронну повістку. У ній була вимога прибути до ТЦК 13 січня 2026 року для уточнення даних. Позивач підтвердив, що отримав повістку 30 грудня, однак за викликом не з’явився.
Далі ТЦК зафіксував порушення правил військового обліку. Після цього центр звернувся до Національної поліції. Мета звернення – доставлення чоловіка для складання адміністративного протоколу.
Згодом апеляційний адміністративний суд підтвердив законність дій територіального центру комплектування. Тобто відмова від мобілізації з посиланням на саморобну довідку не спрацювала. Спроба виглядала як правовий трюк, а суд оцінив її саме так.
Хто такий військовозобов’язаний
Статус військовозобов’язаного виникає не з волі людини і не з волі нотаріуса. Він випливає із закону. Основний документ тут – Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». Саме він визначає, хто належить до військовозобов’язаних і які обов’язки на них покладені.
Простіше кажучи, якщо ви придатні за станом здоров’я і перебуваєте у відповідному віці, ви вже в облікових списках. І жодна заява не викреслює вас звідти. Для зміни статусу існують окремі процедури: медичний огляд, рішення ВЛК, зняття з обліку за законних підстав.
Тому документ, який чоловік придумав сам, юридичної сили не має. Нотаріус лише посвідчує, що підпис зробила конкретна особа. Він не перевіряє і не підтверджує зміст заяви.
Що може і чого не може нотаріус
Тут важливий момент, який часто плутають. Нотаріальне посвідчення – це не печатка істини. Воно засвідчує підпис, час і місце складання, особу підписувача. Але воно не робить правдивим те, що людина сама про себе написала.
Якщо ви завірите у нотаріуса заяву про те, що ви, скажімо, капітан далекого плавання, документ не додасть вам морських прав. Так само і з військовим статусом: він не скасовується заявою, складеною на власний розсуд.
Є ще один закон, який тут має значення, – Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Він регулює порядок загальної мобілізації, обов’язки громадян і повноваження ТЦК. У цьому законі немає жодної норми, яка дозволяла б людині самостійно вийти зі статусу через нотаріальну заяву.
Електронна повістка: чи має силу
Багато хто сумнівається, чи законна повістка, надіслана в електронному вигляді. Так, законна. Порядок проведення призову затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року. Цей документ прямо передбачає електронні повістки та визначає момент, коли вони вважаються врученими.
Якщо повістка сформована у кабінеті і людина її бачила, вважається, що виклик отримано. Саме так і сталося у цій справі: позивач сам підтвердив дату отримання.
Неявка без поважної причини – це вже порушення. І тут працює не лише адміністративна, а й кримінальна площина.
Яка відповідальність загрожує
За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність. Йдеться про статтю 210 і статтю 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штрафи там не космічні, але сам факт притягнення має наслідки.
Серйозніше – стаття 336 Кримінального кодексу України. Вона стосується ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Санкція передбачає позбавлення волі. Щоб ця стаття спрацювала, потрібні відповідні умови, і кожну ситуацію правоохоронці оцінюють окремо.
Межа між «не з’явився одного разу» і «систематично ухиляюся» – тонка. Вона залежить від кількості викликів, реакції людини та інших обставин. Вигадування власних довідок, до речі, точно не додає переконливості в очах суду.
Чому такі схеми не працюють
Причина проста: правовий статус не є чимось, що можна переписати за власним бажанням. Держава веде військовий облік, і дані там формуються за встановленими правилами. Саморобний документ не має місця в цій системі.
До того ж суди оцінюють не назву паперу, а його юридичне значення. Гарно оформлена заява з нотаріальним штампом залишається просто заявою. Вона не породжує тих правових наслідків, на які розраховував автор.
Ще один аспект – ризик. Людина може вважати, що просто надіслала листа, а насправді створює доказ проти себе. Суд бачить свідому спробу уникнути обов’язку. І це працює не на користь.
Чи можна взагалі змінити статус
Так, але лише законним шляхом. Зняття з військового обліку відбувається за рішенням ТЦК на підставі визначених документів. Наприклад, за станом здоров’я – після висновку військово-лікарської комісії про непридатність. Або у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на обліку.
Зверніть увагу: навіть коли людину знімають з обліку, це не те саме, що «відмова від мобілізації». Це конкретна адміністративна дія, яка має підставу і оформлюється відповідним органом. Скласти такий документ удома і завірити його у нотаріуса неможливо.
Що робити замість вигадок
Якщо є законні підстави для відстрочки, ними варто скористатися. Перелік підстав міститься у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Це догляд за близькими, стан здоров’я, навчання та інші випадки, прямо вказані в законі.
Порядок дій приблизно такий:
- з’явитися за повісткою у визначений час;
- підготувати документи, які підтверджують підставу для відстрочки;
- пройти військово-лікарську комісію, якщо потрібно;
- оскаржувати рішення ТЦК лише в законний спосіб, через суд або вищого керівника.
Набагато надійніше витратити час на збір довідок, ніж на пошук чергової схеми. Схеми, як показує ця справа, розсипаються в суді.
Як оскаржити рішення ТЦК
Якщо ви вважаєте, що ТЦК діє неправомірно, це не привід ігнорувати повістки. Оскарження має відбуватися у встановленому порядку.
Спочатку можна подати скаргу вищому керівнику ТЦК або до обласного територіального центру. Далі – позов до адміністративного суду. Строки оскарження варто уточнювати, вони обмежені.
Важливо, що подання скарги не зупиняє обов’язок з’явитися за повісткою. Це два різні процеси, і їх не варто плутати.
Що це означає для решти
Історія з нотаріусом – не поодинокий випадок, а ілюстрація загального правила. Облік регулюється чіткими нормами, і спроби обійти їх саморобними паперами приречені. Суд підтвердив законність дій ТЦК, і це чіткий сигнал для всіх, хто шукає лазівки.
Останнім часом з’являються різні схеми: від «відмови від статусу» через нотаріуса до спроб оголосити себе пацифістом. Практика показує, що суди майже завжди стають на бік ТЦК, якщо обов’язок за законом існує.
Якщо вам уже надіслали повістку, найрозумніше – не ігнорувати її. Навіть коли ви впевнені, що маєте підставу для відстрочки, краще прийти і пред’явити документи. Так ви зберігаєте можливість захищати свої права в правовому полі.
А вигадувати власні статуси й «сповіщення про правосуб’єктність» – шлях, який веде до протоколу, штрафу, а в гіршому разі й до кримінальної відповідальності.
