Мобілізація особи, виключеної з військового обліку, – тема, яка викликає чимало запитань навіть у досвідчених юристів. Чи може держава призвати на службу того, кого раніше сама ж визнала непридатним? Волинський окружний адміністративний суд 14 вересня 2026 року дав однозначну відповідь у справі №140/8686/26. І вона не на користь територіального центру комплектування.
Давайте розберемо цю історію детально – без юридичного туману, але з усіма важливими деталями.
Передісторія: людина, якої «не існує» для військкомату
Позивач ще у 2022 році пройшов військово-лікарську комісію. Результат – вердикт «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку». Підстава – стаття 52а, група ІІ Розкладу хвороб згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ МОУ №402 від 2008 року).
Ключовий момент, який варто зафіксувати одразу: виключення з військового обліку – це не те саме, що зняття з обліку. Це різні правові процедури з різними наслідками. Знята з обліку особа залишається військовозобов’язаною. А от виключена – втрачає цей статус остаточно. Держава більше не дивиться на неї як на потенційного військовослужбовця.
Принаймні, так мало би бути за законом.
Що сталося насправді
У червні 2026 року позивача затримали в селищі Любешів і доставили до збірного пункту. Там йому провели медичний огляд – і ВЛК визнала його придатним до військової служби. На підставі цього висновку 11 червня 2026 року видали наказ №323 про призов під час мобілізації та відправили до військової частини.
І ось тут починається найцікавіше.
У мобільному застосунку «Резерв+» статус позивача до затримання був чітко визначений: категорія обліку – «не військовозобов’язаний», підстава – «непридатні». Тобто електронна система підтверджувала: ця людина виключена з обліку. Проте вже 10 червня до реєстру «Оберіг» внесли зміни – статус змінили на «військовозобов’язаний», а в графі ВЛК з’явилася позначка «придатний».
Зверніть увагу на хронологію: спочатку змінили дані в реєстрі, потім провели медогляд, а вже потім видали наказ про призов. Цей порядок дій викликає серйозні сумніви щодо його законності.
Що сказав суд про виключення з військового обліку
Суд послався на статтю 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». У редакції, чинній на момент первинного рішення ВЛК у 2022 році, пункт 3 частини шостої цієї статті прямо передбачав: виключенню з обліку підлягають особи, визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Іншими словами, коли держава один раз поставила штамп «непридатний», вона не може просто так передумати і зробити вигляд, ніби нічого не було.
Окремо суд наголосив на важливому розмежуванні: законодавець розрізняє поняття «зняття з обліку» та «виключення з обліку». При знятті передбачена можливість повторного взяття на облік. А от виключення означає повну втрату статусу військовозобов’язаного. Жодного обов’язку повторно ставати на облік закон не встановлює – хіба що особа робить це добровільно.
Чому повторний медогляд був незаконним
Тут спливає ще один суттєвий нюанс. Пункт 3.3 розділу II Положення №402 передбачає: особи, звільнені з військової служби через непридатність, можуть проходити повторний огляд лише після обов’язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров’я. Лікар ВЛК має сформувати електронне направлення в ЕСОЗ.
Жодних доказів того, що позивача направляли на таке обстеження, суду не надали. Як і доказів скасування чи перегляду попереднього рішення ВЛК від 18 серпня 2022 року.
Крім того, Закон №3621-IX зобов’язав проходити повторний медогляд лише обмежено придатних осіб (до 5 червня 2025 року). Про непридатних – жодного слова. Тож повторний огляд провели без належних правових підстав.
«Плоди отруєного дерева»: чому накази військової частини теж незаконні
Суд застосував доволі незвичний для адміністративних справ, але логічний підхід – доктрину «плодів отруєного дерева». Її суть проста: якщо первинне рішення незаконне, то всі похідні від нього рішення теж не мають юридичної сили.
Наказ про призов – це «отруєне дерево». А наказ командира військової частини про зарахування до списків особового складу – це вже його «плід». І хоч командир частини особисто не порушував закон, виданий ним наказ все одно підлягає скасуванню.
Це важливий момент для розуміння логіки суду: правовідносини мають бути повернуті до стану, що існував до порушення. Простіше кажучи, незаконна мобілізація особи, виключеної з військового обліку, не може створювати законних наслідків.
Чому частину вимог суд не задовольнив
Позивач просив також визнати протиправними дії щодо внесення відомостей до реєстру «Оберіг» та зобов’язати виправити ці дані. Але тут суд зайняв суто процесуальну позицію: особа не зверталася до ТЦК із відповідною заявою, тож спір між сторонами ще не виник.
Суд захищає вже порушене право, а не ймовірне порушення в майбутньому. Логіка зрозуміла: спочатку треба звернутися до адміністратора реєстру, і лише після відмови чи бездіяльності – йти до суду.
Що в результаті
Суд частково задовольнив позов: скасував наказ начальника ТЦК про призов на військову службу під час мобілізації, скасував пункт наказу командира військової частини про зарахування позивача до списків особового складу та зобов’язав військову частину виключити його зі списків і звільнити з військової служби.
Це рішення – сигнал для всіх, кого виключили з військового обліку через непридатність: ваш статус не є «тимчасовим» чи «умовним». Без належної правової процедури держава не може його скасувати. І якщо процедуру порушено – суд стає на бік людини.
