Мобілізаційний вік в Україні не змінюють: комітет Ради не готує нових меж

Для зв'язку з адвокатом:

Мобілізаційний вік в Україні залишається на позначці від 25 до 60 років. Профільний комітет Верховної Ради не розглядає ні зниження, ні підвищення цих меж, і жодних законодавчих ініціатив із цього приводу до нього не надходило.

Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомив Федір Веніславський, народний депутат і член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Новина коротка. Але за нею стоять кілька практичних речей, які варто розкласти по поличках: кого призивають, чому комітет не може просто переписати цифри і чи зміниться щось для тих, кому вже приходила повістка.

Кого сьогодні можуть призвати

Базове правило просте: під час мобілізації призивають військовозобов’язаних чоловіків віком від 25 до 60 років. Ці цифри не взяті з повітря, вони прописані в законі “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, у статті, яка визначає коло людей, що підлягають призову.

Нижню межу знизили з 27 до 25 років у 2024 році. У чоловіків 18-24 років статус інший: вони призовники, а не військовозобов’язані. Повістку для призову під час мобілізації їм не вручають, і на службу такі люди можуть піти лише добровільно, за контрактом.

Не варто плутати дві різні речі: військовий облік і призов. Облік охоплює значно ширше коло людей, ніж мобілізація. Стати на облік і отримати повістку – це не те саме, що бути призваним на службу. Між цими двома лініями і лежить уся практика, з якою люди стикаються в територіальних центрах комплектування.

Чому комітет не може просто змінити цифри

Ось у чому нюанс. Мобілізаційний вік встановлює закон, а не комітет, не міністерство і не рішення уряду. Народні депутати можуть зареєструвати законопроєкт, комітет може дати йому висновок або повернути на доопрацювання. Але без голосування в залі та підпису президента жодна нова цифра не запрацює.

Звідси простий висновок. Поки немає тексту законопроєкту, немає й предмета для обговорення на рівні комітету. Заява про те, що зміни не розглядаються, означає саме це – на столі немає документа, який можна було б поставити на голосування.

До речі, саме тому подібні новини варто читати уважно. Фраза “комітет не розглядає” не означає “питання закрите назавжди”. Вона означає лише, що на цей момент у парламенті немає відповідної законодавчої ініціативи.

Верхня межа 60 років: чи є винятки

Так, є. 60 років – це загальна стеля для більшості військовозобов’язаних, але для вищого офіцерського складу закон допускає вищі межі перебування на службі у воєнний час. Тож людина старшого віку не завжди автоматично вільна від служби: усе залежить від звання та посади.

А тепер про тих, кого не призивають або хто має право на відстрочку:

  • особи, визнані непридатними до служби за станом здоров’я;
  • ті, хто має відстрочку за сімейними обставинами, станом здоров’я або навчанням;
  • заброньовані працівники підприємств і установ, які працюють на потреби оборони;
  • жінки, які перебувають на обліку, адже призов для них можливий лише добровільно, за власним бажанням.

Останній пункт часто викликає плутанину. Жінка з медичною або фармацевтичною спеціальністю справді має стати на військовий облік, але це зовсім не означає, що її автоматично призвуть. Закон прямо говорить про добровільний порядок.

Хто і навіщо піднімає тему зміни віку

Питання про перегляд меж виникає регулярно, і причин зазвичай дві. Перша – демографічна: людей призовного віку меншає, і це створює тиск на систему комплектування. Друга – потреба в поповненні підрозділів, яка нікуди не зникає під час війни.

У 2024 році про зниження планки до 18 років відкрито говорили окремі міжнародні партнери. Лунали й думки про підвищення верхньої межі. Обидві ідеї поки залишилися на рівні розмов і публічних заяв: до комітету відповідні законопроєкти не доходили.

Тут варто згадати один юридичний принцип, який часто забувають. Будь-які правила про призов діють лише так, як їх прописав законодавець. Не існує механізму, за яким вікову межу можна змінити підзаконним актом, наказом чи усним рішенням. Тільки закон, тільки опублікований текст.

Що це означає для конкретної людини

Якщо вам від 25 до 60 років і ви військовозобов’язаний, для вас нічого не змінюється. Ваші дані зберігаються в реєстрі, оновити їх можна через застосунок “Резерв+” або безпосередньо в територіальному центрі комплектування.

Якщо вам менше 25, примусово призвати вас під час мобілізації не можуть. Але облік ніхто не скасовував, тож свої дані варто тримати в порядку. Якщо вам понад 60 – призов також не загрожує, за винятком ситуацій із вищим офіцерським складом і бойовим досвідом.

І найголовніше для практики. Зміна мобілізаційного віку починає діяти не з моменту заяви, обговорення чи новинного заголовка, а з дня, коли закон набув чинності. Саме тому орієнтуватися варто на текст закону, а не на переказ у стрічці новин.

Перевірити власний статус можна швидко: у застосунку видно, які дані про вас зберігає держава, чи є відстрочка і до якої категорії ви належите. Це надійніше, ніж шукати відповідь у коментарях під новиною про те, що мобілізаційний вік поки не переглядають.

Консультация

Форма обращения к адвокату

Для зв'язку з адвокатом: