Напад на представників ТЦК у Львові сколихнув не лише соцмережі – реакція пішла з найвищих кабінетів. Керівник Офісу президента Кирило Буданов, Міністерство оборони, Генеральний штаб, Сухопутні війська та військова омбудсманка Ольга Решетилова – усі висловилися. І то досить жорстко.
Давайте розберемося, що саме сталося і чому цей інцидент викликав такий резонанс. Бо коли в один день реагують одразу п’ять ключових інституцій – це не просто новинний привід. Це симптом значно глибшої проблеми.
Що сказав Буданов
Генерал-лейтенант Кирило Буданов не став ходити навколо. У своєму дописі на Facebook він прямо засудив напад львів’ян на військовослужбовців ТЦК, які проводили заходи оповіщення. Жодних дипломатичних реверансів – лише факти й емоція, яку рідко побачиш у заявах такого рівня.
«Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та б’єте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас», – написав він.
Буданов також додав, що очікує справедливої реакції від правоохоронних органів. Не «формальної відписки», не «розгляду в установленому порядку» – а саме справедливої. Відчутна різниця, правда ж? Керівник Офісу президента явно дав зрозуміти: час м’яких формулювань минув.
Позиція Міноборони: мобілізація потрібна, але методи треба міняти
Міністерство оборони у своєму Telegram-каналі зайняло дещо збалансованішу позицію. З одного боку, там чітко заявили: мобілізація – необхідна складова захисту країни, і це не обговорюється. З іншого – чесно визнали, що методи її проведення потребують удосконалення, і запевнили, що «цей процес триває».
Втім, щодо самого нападу на представників ТЦК у Львові позиція відомства однозначна: це неприпустимо. І жодні «пом’якшувальні обставини» тут не спрацюють.
«Перед законом рівні всі. Відповідальність має наступати у будь-якому з випадків насильства та агресії. Єдиний, хто отримує вигоду від подібних ситуацій – ворог. Мова ненависті до власної армії призведе до непоправних змін», – наголосили в Міноборони.
Оборонне відомство також очікує від правоохоронців належної оцінки ситуації, а правопорушники, як там заявили, мають бути ідентифіковані та притягнуті до відповідальності.
Генштаб: службова перевірка і заклик до правового поля
У Генеральному штабі ЗСУ пішли ще далі – і, мабуть, найбільш системно оцінили те, що сталося. Там нагадали: на дванадцятому році російської збройної агресії та п’ятому році повномасштабної війни такі дії не просто «неприпустимі» – вони безпосередньо підривають обороноздатність держави.
Це вже не риторика і не емоції. Це констатація факту з посиланням на конкретні наслідки для всієї країни.
Крім того, Генштаб повідомив про проведення службової перевірки щодо правомірності дій самих військовослужбовців ТЦК. Іншими словами, дивляться на ситуацію з обох боків: якщо були порушення – винні понесуть відповідальність, незалежно від того, цивільні вони чи військові. Такий підхід складно назвати упередженим.
І тут важливий момент. Генштаб сформулював тезу, яка, по суті, є дороговказом для всього суспільства: «Лише неухильне дотримання законів, взаємна повага та особиста відповідальність кожного є запорукою єдності суспільства і стійкості України». Пафосно? Можливо. Але, погодьтеся, кращої альтернативи поки що ніхто не запропонував.
Сухопутні війська: коротко і по суті
У Сухопутних військах ЗСУ висловилися лаконічно – без розлогих коментарів. Напад на військовослужбовців, які виконують службові обов’язки, – це грубе порушення українського законодавства. Жодних «але», жодних «з іншого боку».
«І точно не допомагає Україні перемогти агресора», – додали там. Правоохоронні органи наразі з’ясовують усі обставини, винних обіцяють встановити і притягнути до відповідальності, передбаченої чинним законодавством.
Решетилова: головна відповідальність – на уряді та військово-політичному керівництві
Чи не найгострішу позицію озвучила військова омбудсманка Ольга Решетилова. Вона одразу попередила: жодних інтерв’ю журналістам чи блогерам щодо цього інциденту не даватиме. Бо, за її словами, її вкотре запитуватимуть одне й те саме: «як же так сталося, що цивільні нападають на військових, і хто за це відповідальний».
Відповідь у Решетилової готова – і вона незручна для багатьох.
«Я взагалі останній рік відмовляю всім журналістам, які бачать проблеми лише в порушенні прав ухилянтів і не бачать кілька мільйонів військовослужбовців і членів їхніх сімей – тих, хто на собі вивозить нам державу, часто непомітно і мовчки, хто не може перекричати натовп паразитів», – написала вона.
Далі – ще конкретніше. Омбудсманка переконана, що відповідальність за напад на представників ТЦК у Львові лежить не лише на безпосередніх винуватцях, а й на уряді, військово-політичному керівництві держави та органах місцевого самоврядування. Аргумент простий і водночас убивчий: ці інституції роками не можуть знайти баланс між потребами економіки та потребами війська.
«Потрібен повний перегляд принципів бронювання, з якого має початися реформа мобілізації», – наголосила Решетилова.
Але є нюанс. Для цього потрібна не лише політична воля і команда потужних бюрократів, а й підтримка суспільства. Якої, за словами омбудсманки, наразі немає. «Не знаєте, чому?» – риторично запитує вона, залишаючи це питання відкритим для всіх.
Окремо Решетилова звернулася до медіа, блогерів та інфлюенсерів – і тут її тон став особливо гострим. «Чи не відчуваєте ви краплину власної відповідальності за перекіс інформаційного простору у бік інтересів людей, які не у війську? Чи розумієте ви, куди веде нагнітання ненависті до ТЦК, поліції, людей, які здійснюють мобілізаційні заходи, без яких ми дуже скоро побачимо ворога на порозі наших будинків? Так, навіть на Сихові».
Чому це більше, ніж просто інцидент
Ця подія – не просто черговий конфлікт на вулиці. Вона оголила системну проблему, яка загострюється з кожним місяцем війни. З одного боку – армія, яка потребує людей і без якої країна просто не вистоїть. З іншого – суспільство, частина якого дедалі агресивніше сприймає мобілізаційні заходи.
Реакція на напад на представників ТЦК у Львові показала: влада це розуміє. Але розуміння проблеми і її вирішення – речі різні. Буданов чекає справедливої реакції від правоохоронців. Міноборони визнає, що методи потребують удосконалення. Генштаб проводить службову перевірку. Решетилова взагалі каже, що треба переглядати всю систему бронювання і реформувати мобілізацію з нуля.
І от тут головне питання, яке поки що залишається без відповіді: чи вистачить політичної волі, щоб перейти від гучних заяв у соцмережах до реальних змін? Чи все залишиться на рівні дописів – до наступного такого ж інциденту? А він, на жаль, не змусить себе довго чекати, якщо нічого не зміниться.
