Оскарження рішення АМК: Верховний Суд пояснив, чи можна подавати нові докази до суду

Для зв'язку з адвокатом:

Оскарження рішення АМК у господарському суді – це не просто формальний етап, а реальний інструмент для бізнесу, який не погоджується з позицією антимонопольного органу. У квітні 2021 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 910/701/17, яка суттєво уточнила правила подання доказів під час такого оскарження. І ці уточнення – на користь компаній.

Що сталося між “Золотим екватором” та Антимонопольним комітетом

Уявіть типову ситуацію: ви керуєте мережею АЗС, працюєте прозоро, встановлюєте ціни, орієнтуючись на ринок. І раптом – рішення АМК про штраф понад 16 мільйонів гривень. Причина банальна: ваші ціни на бензин та дизельне пальне занадто схожі на ціни конкурентів.

Саме так сталося з ТОВ “Золотий екватор”. У жовтні 2016 року АМК визнав, що компанія разом із шістьма іншими операторами ринку – “ВОГ РІТЕЙЛ”, “ОККО НАФТОПРОДУКТ”, “АЛЬЯНС ХОЛДИНГ”, “АМІК УКРАЇНА”, “СОКАР ПЕТРОЛЕУМ” та “ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД” – вчинила антиконкурентні узгоджені дії. Простіше кажучи, Комітет запідозрив змову.

Про що конкретно йшлося? Протягом 2013–2016 років роздрібні ціни на бензин марки А-95 та дизельне пальне на інформаційних табло цих мереж змінювалися підозріло синхронно – іноді з різницею в кілька днів, а іноді й одночасно. АМК застосував кореляційний аналіз – це математичний метод, який показує, наскільки тісно пов’язані між собою два ряди даних. Коефіцієнт кореляції коливається від -1 до 1, і чим ближче до одиниці, тим більше зв’язок нагадує синхронний рух.

Так от, для роздрібних цін відповідачів коефіцієнти сягали 0,96–0,99. Тобто майже ідеальний збіг. А от закупівельні ціни у всіх були різними – жодної синхронності. Кожна компанія купувала пальне на власних умовах, за власними цінами, які змінювалися в індивідуальному порядку. І раптом – роздрібні ціни у всіх однакові? На думку АМК, об’єктивних причин для цього не існувало. Виходило, що компанії просто відмовилися від цінової конкуренції між собою.

“Золотий екватор” із цим категорично не погодився. Позов про визнання рішення АМК недійсним став початком тривалої судової боротьби.

Два кола судових розглядів – і обидва невдалі

Перший раунд завершився на користь компанії. У березні 2017 року господарський суд міста Києва позов задовольнив, а апеляція залишила це рішення в силі. Але у лютому 2018-го Верховний Суд усе скасував – справу відправили на новий розгляд із чіткими вказівками: перевірити, чи правильно АМК застосував кореляційний аналіз, і чи справді не було об’єктивних причин для схожості цін.

Другий раунд виявився програшним. І місцевий суд (рішення від 17 липня 2018 року), і Північний апеляційний господарський суд (постанова від 25 листопада 2020 року) стали на бік АМК. На їхню думку, Комітет дотримався всіх вимог Закону України “Про захист економічної конкуренції”, всебічно дослідив обставини справи, проаналізував відносини сторін, і висновки рішення АМК були законними та обґрунтованими.

Головний біль: що робити з новими доказами

Ключова проблема, яка визначила подальший хід справи, стосувалася доказів. Точніше – права сторони подавати до суду те, чого не було в матеріалах антимонопольної справи.

“Золотий екватор” замовив експертне дослідження ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами у фахівців ДП “Укрпромзовнішекспертиза”. Мета була зрозумілою: показати, що синхронність цін могла мати об’єктивне ринкове пояснення, а не бути результатом узгоджених дій. Але суди цей доказ відхилили. Причин назвали дві: експерти не мали статусу судових експертів (їх не було у відповідному Реєстрі), а головне – на той момент існувала усталена практика Верховного Суду, яка забороняла оцінювати докази, не подані до АМК під час розгляду антимонопольної справи.

Ця практика спиралася на дві попередні постанови: від 19 серпня 2019 року у справі № 910/12487/18 та від 30 січня 2020 року у справі № 910/14949/18. У них суд дійшов висновку, що збір та оцінка доказів у справі про порушення конкурентного законодавства – це виключна компетенція АМК, тому суд не може досліджувати додаткові пояснення сторін, які не надавалися під час адміністративного розгляду.

Ситуація для бізнесу складалася парадоксальна: не зміг переконати Комітет на його рівні – до суду з новими аргументами вже не пускають.

Що змінив Верховний Суд у квітні 2021 року

Розглядаючи касаційну скаргу “Золотого екватора”, колегія суддів Касаційного господарського суду помітила серйозну проблему. Попередні висновки Верховного Суду фактично позбавляли компанії права на повноцінний судовий захист під час оскарження рішення АМК. Тому справа № 910/701/17 була передана на розгляд палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним законодавством – для уточнення правових позицій.

У постанові від 21 квітня 2021 року Верховний Суд конкретизував свої попередні висновки. Головна теза: ні Закон України “Про захист економічної конкуренції”, ні Правила розгляду справ в АМК не містять заборони для учасників подавати до суду докази, які не були надані під час адміністративного розгляду.

Іншими словами, те, що компанія не подала якийсь документ чи експертний висновок до Комітету, ще не означає, що вона не може зробити цього в суді. Судовий процес – це окрема стадія, в якій діють принципи змагальності та повноти дослідження обставин справи.

Окремо суд звернув увагу на статус експерта. Господарський процесуальний кодекс України та Закон України “Про судову експертизу” допускають, що висновок може надати не лише атестований судовий експерт, а й інший фахівець із відповідної галузі знань. Відсутність свідоцтва судового експерта чи запису в Реєстрі сама по собі не робить висновок недопустимим доказом. Суд зобов’язаний оцінити його по суті – разом з іншими матеріалами справи.

Чому справу повернули на новий розгляд

Верховний Суд встановив, що попередні судові інстанції припустилися порушення статей 86 та 236 ГПК України. Суди не оцінили належним чином усі докази – кожен окремо та в їх сукупності. Вони не перевірили належність, допустимість і взаємний зв’язок доказів так, як того вимагає процесуальний закон. А без цього неможливо достовірно встановити, чи справді АМК довів антиконкурентні узгоджені дії, чи, можливо, схожість цін пояснювалася об’єктивними ринковими чинниками.

Касаційну скаргу ТОВ “Золотий екватор” задовольнили частково, рішення попередніх судів скасували, а справу № 910/701/17 направили на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ключове завдання для суду першої інстанції тепер – всебічно дослідити всі докази, включно з експертним висновком, і дати їм обґрунтовану оцінку. Без формальних відмовок про відсутність кваліфікації судового експерта.

Про що варто пам’ятати бізнесу

Оскарження рішення АМК відтепер має чіткіші процесуальні рамки. Компанії, незгодні з висновками антимонопольного органу, можуть розраховувати на справжній судовий захист – із правом подавати нові докази, залучати галузевих фахівців (не лише атестованих судових експертів) і вимагати, щоб суд оцінював аргументи по суті.

Стандарт “вірогідності доказів”, закріплений у статті 79 ГПК України, означає просту річ: перемагає той, чиї докази переконливіші. Суд більше не може просто відмахнутися від експертного висновку через те, що його автор не значиться у певному реєстрі. А АМК, своєю чергою, має бути готовим до того, що його рішення перевірятимуть не лише за матеріалами адміністративної справи, а з урахуванням усіх доказів, поданих сторонами до суду.

Колегія Верховного Суду у складі Булгакової І.В., Бенедисюка І.М., Колос І.Б., Львова Б.Ю., Малашенкової Т.М. та Селіваненка В.П. фактично нагадала: суд – це не ревізійна інстанція при АМК. Це самостійний орган, який вирішує спір на підставі всіх доступних і допустимих доказів. І точка.

Консультація адвоката – записатися

Консультация

Форма обращения к адвокату

Для зв'язку з адвокатом: