Оскарження штрафу від ТЦК – тема, яка сьогодні хвилює тисячі військовозобов’язаних українців. Уявіть: ви отримуєте листа, де сказано, що вас оштрафували на 17 000 гривень за неявку за повісткою. Але саму повістку ви ніколи не бачили й нічого не підписували. Знайома ситуація? Саме так сталося з позивачем у справі, яку нещодавно розглянув Кельменецький районний суд Чернівецької області. І суд став на бік громадянина.
Давайте розберемо цю історію детально. Вона корисна кожному, хто опинився у схожій ситуації або просто хоче розуміти свої права.
Що сталося: коротко про фабулу справи
У березні 2026 року начальник одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) виніс постанову про адміністративне правопорушення. Громадянина визнали винним за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та наклали штраф – 17 000 гривень.
Підстава? Людина нібито не з’явилася за викликом до ТЦК. Повістку, як стверджував відповідач, направили поштою ще 21 лютого 2026 року. Але є нюанс – адресат її фактично не отримав.
Позивач дізнався про штраф лише у квітні, коли йому надійшов лист із копією тієї самої постанови. Жодної повістки до того моменту він не бачив, нічого не підписував і не був повідомлений про необхідність з’явитися до військкомату. Тож він подав адміністративний позов – і це рішення виявилося правильним.
Чому суд скасував штраф: три ключові аргументи
Оскарження штрафу від ТЦК у цій справі завершилося повною перемогою позивача. Рішенням від 28 травня 2026 року суд визнав постанову протиправною та скасував її. Ось на чому ґрунтувалася позиція суду.
Перше і найголовніше: відповідач не довів факт належного вручення повістки. У матеріалах справи були поштові документи, але вони свідчили про протилежне – відправлення повернулося назад через відсутність адресата за місцем проживання. Тобто людина не те що не відмовилася від отримання, а навіть не знала, що їй щось направляли.
Друге: копія повістки, долучена до справи, не мала підпису уповноваженої посадової особи та не була скріплена печаткою. А це означає, що документ не можна визнати належним і допустимим доказом. Простіше кажучи – суд не може на нього спиратися.
І третє: сам факт формування повістки та відмітка про її направлення поштою ще не означають, що людина справді дізналася про виклик. Суд прямо вказав: недостатньо просто відправити лист. Треба, щоб адресат отримав його або офіційно відмовився від отримання. Інакше немає підстав говорити про ухилення чи неявку.
Кого це стосується: коли штраф від ТЦК можна оскаржити
Ця справа – не поодинокий випадок. За час дії воєнного стану тисячі військовозобов’язаних отримують постанови про штрафи, навіть не підозрюючи, що їх викликали до ТЦК. Причин може бути безліч: людина змінила адресу, перебувала у відрядженні, поштове відправлення загубилося або його просто ніхто не вручав належним чином.
Зверніть увагу на ключовий момент. Для притягнення до відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП потрібно довести чотири елементи. По-перше, наявність обов’язку з’явитися за викликом. По-друге, належне повідомлення особи про такий виклик. По-третє, сам факт невиконання цього обов’язку без поважних причин. І по-четверте, вину особи – у формі умислу або необережності.
Якщо хоча б один із цих елементів не підтверджено доказами, штраф є незаконним. У нашій справі «випав» другий елемент – повідомлення. Відповідач не зміг довести, що позивач знав про виклик. А без цього вся конструкція звинувачення розвалюється.
До речі, суд окремо наголосив: запровадження воєнного стану не звільняє посадових осіб ТЦК від обов’язку доводити всі елементи складу правопорушення. Загальний обов’язок військовозобов’язаних з’являтися за викликом не означає, що будь-кого можна штрафувати без належних доказів повідомлення. Цитуючи статтю 77 Кодексу адміністративного судочинства України – саме суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести правомірність свого рішення.
Як діяти, якщо ви отримали постанову про штраф
Оскарження штрафу від ТЦК – це не щось фантастичне, а цілком реальна процедура. Якщо вам винесли постанову, а ви вважаєте її безпідставною, ось що варто знати.
Насамперед зверніть увагу на строки. За загальним правилом, адміністративний позов можна подати протягом десяти днів із дня вручення постанови. Але тут є важливий нюанс – якщо ви отримали копію постанови поштою пізніше, строк відраховується саме від дати отримання, а не від дати винесення. У коментованій справі постанову винесли 2 березня, а позивач отримав її копію лише у квітні – і це не стало перешкодою для судового розгляду.
Що просити в позовній заяві? Передусім – визнати постанову протиправною та скасувати її. А також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП – через відсутність події та складу правопорушення.
Окремо варто заявити вимогу про відшкодування судового збору. У цій справі суд стягнув на користь позивача 665,60 грн за рахунок бюджетних коштів ТЦК. Сума невелика, але принцип важливий – той, хто програв, платить.
На що звернути увагу при підготовці до суду
Ключ до успіху в оскарженні штрафу від ТЦК – це докази. Точніше, їх відсутність у відповідача. Саме ТЦК зобов’язаний довести правомірність свого рішення. Це прямо передбачено статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Ваше завдання – вказати на прогалини в доказах протилежної сторони.
У цій справі позивач грамотно звернув увагу суду на те, що поштові документи підтверджують не вручення, а повернення відправлення. Так само він вказав на дефекти оформлення повістки – відсутність підпису й печатки. Суд ці аргументи врахував.
Корисно також знати вимоги Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року. Цей документ чітко визначає, що належним підтвердженням оповіщення є або особистий підпис про вручення повістки, або документи поштового оператора про вручення чи відмову від отримання. Не повернення через відсутність адресата – а саме вручення або відмова. Відчуваєте різницю?
Крім того, статті 245, 251 та 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення вимагають, щоб при розгляді справи було забезпечене повне та об’єктивне з’ясування всіх обставин. А висновок про винуватість особи має ґрунтуватися виключно на належних і допустимих доказах.
І ще один момент: навіть якщо повістку оформили правильно й направили за вашою адресою, але ви її фактично не отримали – це вже підстава для сумнівів у законності штрафу. Презумпцію невинуватості ніхто не скасовував, навіть під час війни.
Справа, розглянута Кельменецьким районним судом, показала просту, але важливу річ: сам факт направлення повістки поштою не робить людину автоматично винною в неявці. Без належного підтвердження вручення – підпису, поштового повідомлення про отримання або відмову – штраф є незаконним.
І головне – це не «лазівка» і не «хитрість». Це базовий принцип права: відповідальність настає лише тоді, коли доведено всі елементи правопорушення. Якщо вам винесли постанову за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а ви повістку не отримували – не бійтеся відстоювати свою позицію в суді. Практика показує, що суди готові ретельно досліджувати докази й ухвалювати рішення на користь громадян, коли ТЦК не може підтвердити факт належного оповіщення.
Ну і наостанок: 17 000 гривень – це не та сума, яку варто просто віддавати, якщо ви не порушували закон.
