Укладання договорів в електронній формі має свої особливості, визначені законодавством, які забезпечують їхню юридичну силу та захищають права учасників. Мін’юст роз’яснив головні аспекти таких правочинів.
Електронний договір
Відповідно до Закону «Про електронну комерцію», електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, оформлена в електронній формі.
Цивільний кодекс України визначає, що договір, укладений із використанням інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі. Отже, електронний договір має таку саму юридичну силу, як і звичайний письмовий документ.
Його можна оформити як окремий електронний документ або у спрощеній формі – шляхом обміну електронними повідомленнями, підтвердженням замовлення на сайті тощо.
Як і звичайний письмовий договір, електронний повинен містити всі істотні умови, необхідні для конкретного виду правочину. Якщо ці вимоги не дотримані, договір може бути визнано неукладеним або недійсним.
Зміст і оформлення електронного договору
Окрім істотних умов, передбачених Цивільним кодексом, електронний договір може додатково містити такі положення:
- порядок (технологію) його укладення;
- правила створення та використання електронних підписів;
- процедуру внесення змін до договору;
- спосіб і порядок прийняття пропозиції (акцепту);
- правила обміну електронними повідомленнями під час виконання зобов’язань;
- технічні засоби ідентифікації сторін;
- порядок виправлення помилково надісланого акцепту;
- посилання на інші електронні документи, що є частиною договору, та умови доступу до них;
- правила зберігання, пред’явлення та виготовлення паперових копій;
- можливість вибору мови під час укладення й виконання договору;
- інші умови, важливі для сторін.
Отже, вимоги до електронного договору не менш суворі, ніж до звичайного письмового договору.
Підписання електронного договору
Підписання є ключовим етапом, який підтверджує згоду сторін із умовами договору та забезпечує ідентифікацію сторін, які його укладають.
Згідно із Законом України «Про електронну комерцію», електронний договір може бути підписаний:
- електронним підписом відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо всі сторони використовують засіб електронного підпису;
- електронним підписом одноразовим ідентифікатором (наприклад, кодом, надісланим на телефон або email);
- аналогом власноручного підпису (факсиміле через межанічне чи електронне копіювання або іншим способом), але за умови, що це передбачено письмовою згодою сторін із доданими зразками підписів.
Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлює, що кваліфікований електронний підпис (КЕП) має таку ж юридичну силу, як і власноручний, і вважається рівноцінним йому.
Порядок укладення та підтвердження електронного договору
Пропозиція укласти договір (оферта) може бути зроблена шляхом розміщення її в інтернеті або надсилання електронного повідомлення.
Акцепт – тобто згода на пропозицію – може бути висловлена шляхом заповнення електронної форми, надсилання відповіді або виконання дій, які свідчать про прийняття умов (наприклад, натискання кнопки «Погоджуюсь» чи «Замовити»).
З моменту отримання відповіді договір вважається укладеним.
Після цього продавець (виконавець) має підтвердити отримання замовлення, а споживач – отримати підтвердження укладення договору у формі електронного документа, квитанції, чека чи іншого підтверджувального документа.
