Касаційний господарський суд Верховного Суду у своїй постанові по справі 904/4027/22 від 13 березня 2025 року визнав, що формальне перебування особи у ЗСУ не є достатньою підставою для зупинення судового провадження у справі, а необхіднім є встановлення того, що військова частина, де служить особа, переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
Обставини справи
У межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ (боржника), місцевий господарський суд зобов’язав засновника цього ТОВ сплатити на користь боржника суму, що дорівнює визнаним і непогашеним судом кредиторським вимогам, як форму субсидіарної відповідальності.
Під час розгляду справи в апеляційній інстанції, засновник боржника подав клопотання про зупинення провадження до моменту завершення його перебування на службі у ЗСУ. Подане клопотання було задоволене на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційний перегляд справи
В межах касаційного перегляду справи предметом розгляду стало питання правильності застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні апеляційним судом рішення щодо зупинення провадження у справі
Правова позиція Верховного Суду
З огляду на дію в Україні правового режиму воєнного стану, який неодноразово продовжувався відповідними указами, Верховний Суд нагадав, що правові засади цього режиму регламентовані Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК, суд зобов’язаний зупинити провадження, якщо сторона або третя особа, що заявляє самостійні вимоги, перебуває у складі ЗСУ або інших військових формуваннях, переведених на воєнний стан або залучених до АТО. Разом з цим, господарський суд повинен встановити, чи існує об’єктивна неможливість розгляду справи, пов’язана з виконанням особою військових обов’язків.
Касаційний господарський суд звернув увагу на те, що формального перебування сторони у справі або третьої особи у лавах ЗСУ недостатньо для автоматичного зупинення провадження, бо не всі структурні елементи у складі ЗСУ виконують бойові завдання, а тому необхідно, щоб підрозділ, де служить особа, був переведений на воєнний стан та/або залучений до бойових дій.
Крім цього, ВС звернув увагу на те, що згідно з Положенням про проходження військової служби (Указ Президента № 1153/2008 від 10.12.2008), факт проходження служби має підтверджуватись письмовими наказами по особовому складу.
Враховуючи наведене, КГС ВС дійшов висновку, що апеляційний суд передчасно зупинив провадження у справі, не встановивши фактичних обставин, які б відповідали вимогам п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК, а тому ухвалу апеляційного суду було скасовано, а справу направлено на подальший розгляд.
