Перевищення повноважень ТЦК під час затримання чоловіка біля ЦУМу в Луцьку – саме це зараз перевіряє Представництво Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Історія потрапила в публічну площину 29 жовтня, коли соцмережами почали ширити відео з місця події. У Представництві кажуть: йдеться про вечір 28 жовтня 2026 року, проспект Волі.
Далі розберемо, що зафіксовано на записах, які межі повноважень мають працівники територіальних центрів комплектування і як діяти людині, яка потрапила в подібну ситуацію. Це не абстрактна теорія. Чимало читачів щодня ходять тими самими вулицями.
Що видно на записах
За результатами аналізу відео, які поширюють у соцмережах, до затриманого застосовували фізичну силу. Чоловіка силоміць затягували в автомобіль марки Mercedes-Benz. Момент, прямо скажемо, неприємний навіть на екрані.
Крім цього, під час маневрування транспортним засобом, за наявною інформацією, було порушено правила дорожнього руху та пошкоджено приватний автомобіль. Про це йдеться в повідомленні Представництва уповноваженого ВР з прав людини.
Висновки поки що ніхто не поспішає робити. У таких справах остаточна кваліфікація – справа слідства, а не пресрелізу. Але сам факт перевірки вже означає, що сигнал дійшов до національної правозахисної інституції.
Хто такі ТЦК і що вони насправді можуть
ТЦК та СП – територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Простіше кажучи, це установи, які ведуть військовий облік, оповіщають громадян про виклики й організовують призов.
Працюють вони не за власними правилами. Стаття 19 Конституції України прямо каже: органи державної влади діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Основним Законом і законами. Усе, що виходить за ці межі, законним бути не може.
Що працівники ТЦК справді роблять: перевіряють військово-облікові документи разом із поліцією, вручають повістки, складають протоколи за статтею 210 КУпАП про порушення правил військового обліку. А ось затримувати людину на вулиці та силою тягнути її в машину – такого повноваження в них немає.
Чи законне таке затримання
Тут важливий момент, який часто плутають. Адміністративне затримання – це захід, передбачений статтями 260–263 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Застосовує його поліція, і тільки у визначених законом випадках.
Перевищення повноважень ТЦК – це не журналістський штамп, а цілком конкретна правова категорія зі своїми наслідками.
Військовослужбовці ТЦК не мають статусу поліцейських. Відповідно, права самостійно затримувати, одягати кайданки чи застосовувати фізичну силу в них теж немає. Доставлення громадянина до центру відбувається за зверненням ТЦК – виконує це поліція.
До речі, строк адміністративного затримання теж обмежений. За загальним правилом статті 263 КУпАП це не більше трьох годин. Ніяких багатогодинних поїздок у невідомому напрямку закон не передбачає.
Процедуру призову врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року. Там покроково описано, як людину викликають, як вручають повістку, які документи має право перевіряти уповноважена особа.
Окремо варто сказати про розшук. Якщо ТЦК вважає, що громадянин ухиляється від виконання військового обов’язку, центр подає відповідне звернення до поліції. Розшук і доставлення – знову ж таки робота поліцейських, а не привід для самостійних силових дій на проспекті.
Якщо ж дії виходять за межі цих правил, на винних може чекати стаття 365 Кримінального кодексу України – перевищення влади або службових повноважень. Покарання там цілком реальне, включно з позбавленням волі. А якщо людині ще й завдали тілесних ушкоджень, до справи додаються інші склади злочинів.
Як діяти, якщо вас зупинили
Спокій – ваш головний союзник. Паніка зазвичай лише погіршує ситуацію, а чіткі дії навпаки допомагають.
- Попросіть представитися: прізвище, ім’я, посада, назва підрозділу.
- Увімкніть відеозапис на телефоні. Зйомка в публічному місці не заборонена.
- Попросіть викликати поліцію, якщо розмова переходить у силову площину.
- Запишіть номер автомобіля, час і місце події, дані свідків.
- Не чиніть фізичного опору, але й не погоджуйтеся мовчки на незаконні дії.
Якщо силу вже застосували, варто того ж дня звернутися до лікаря й зафіксувати ушкодження. Медичні документи – це доказ, який потім важко заперечити. Так само цінними є відео з чужих телефонів і пояснення очевидців.
Відео без ознак монтажу суди дедалі частіше визнають допустимим доказом. Тому зберігайте оригінальні файли, а не лише переслані в месенджері копії.
Куди скаржитися і як відшкодувати шкоду
Перший шлях – суд. Дії працівників ТЦК можна оскаржити в порядку адміністративного судочинства, вимагаючи визнати їх протиправними. Строк звернення за статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України – шість місяців із дня, коли людина дізналася про порушення.
Другий шлях – кримінальне провадження. Заяву про злочин варто подавати до Державного бюро розслідувань, адже саме воно розслідує справи щодо військовослужбовців. Підслідність ДБР визначено статтею 216 Кримінального процесуального кодексу.
Третій – звернення до Офісу омбудсмана. Закон України про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини дозволяє інституції відкривати провадження за власною ініціативою, навіть без скарги потерпілого. Саме це зараз і відбувається в історії з Луцьком.
За підсумками перевірки Представництво може оприлюднити звіт, надіслати рекомендації керівництву центру та правоохоронцям. Це не вирок і навіть не обвинувачення, але своєрідний маркер: якщо порушення підтвердиться, справа отримає розголос, а причетні – увагу слідчих.
Про гроші теж не забуваємо. Майнову та моральну шкоду, завдану незаконними діями державних органів, відшкодовує держава – статті 1174 і 1176 Цивільного кодексу України. Пошкоджений автомобіль, лікування, втрачений заробіток, душевні страждання – усе це підлягає доведенню й компенсації.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 5 містить вичерпний перелік підстав, коли людину можна позбавити свободи. Розширити цей перелік підзаконним актом чи внутрішньою інструкцією неможливо.
Чому це стосується кожного
Кожен подібний епізод перестає бути приватною історією, щойно потрапляє на відео. Суди дедалі частіше стають на бік громадян: визнають дії протиправними й присуджують компенсації. Це формує практику, на яку потім спираються інші люди.
Перевірка Представництва не замінює слідства і не виносить вироків. Але вона тримає тему в полі зору й нагадує про просту річ: погони, бейджі та службова необхідність не скасовують статтю 29 Конституції про право на свободу та особисту недоторканність.
Перевищення повноважень ТЦК у Луцьку стало ще одним тестом на те, чи працює система реагування швидко і без зволікань.
Тож якщо вам або знайомому доведеться зіткнутися з чимось подібним, не мовчіть. Фіксуйте, скаржтеся, зберігайте документи. Право працює тоді, коли ним користуються.
