Новий піхотно-штурмовий контракт від Міністерства оборони – це, мабуть, найсуттєвіша зміна в системі комплектування бойових підрозділів за останній час. Уявіть: ви йдете служити, чітко знаючи, коли повернетесь додому. І отримуєте за це до 460 000 гривень щомісяця. Звучить майже нереально, правда?
Але це не фантастика, а реальні умови, які держава пропонує тим, хто готовий стати на найгарячіші позиції фронту. Давайте розберемо все по поличках – без пафосу, без канцеляризмів, просто людською мовою.
Чому взагалі виникла потреба в такому контракті
Фронт потребує піхоти. Це не секрет і не військова таємниця. Піхотинець або штурмовик – це людина, яка тримає позицію, йде вперед, ризикує найбільше. І саме цих людей часто не вистачає. Це аксіома будь-якої війни, і наша – не виняток.
Досі система комплектування була, скажімо так, не найпрозорішою. Людина не завжди розуміла, скільки їй служити, коли буде відпустка, коли – демобілізація. А гроші… ну, про гроші теж питання виникали регулярно. Особливо коли йшлося про різницю між тими, хто на передньому краї, і тими, хто в тилу.
Піхотно-штурмовий контракт ламає цю невизначеність. Його суть проста: чіткий строк служби плюс найвищі виплати. Все прозоро, все записано, все гарантовано. Жодних «залежно від ситуації» або «командування вирішить».
Хто може підписати контракт
Тут важливий момент: контракт не для якоїсь вузької касти обраних. Він для всіх, хто готовий працювати на піхотних посадах у бойових підрозділах.
Конкретно йдеться про такі спеціальності: піхотинці, штурмовики, бойові медики, навідники, механіки-водії та інші фахівці піхотних підрозділів. Тобто це не тільки про тих, хто біжить уперед із автоматом, – медик, який витягує пораненого під обстрілом, ризикує не менше. І оплачується його робота за тими самими принципами.
А тепер – хто саме може укласти такий контракт. Тут три категорії:
- цивільні громадяни – люди, які зараз не служать, але готові долучитися до війська;
- діючі військовослужбовці – ті, хто вже в строю і хоче перейти на нові, вигідніші умови;
- звільнені зі служби під час дії особливого періоду – ветерани з бойовим досвідом, які хочуть повернутися, але на зрозумілих і прозорих умовах.
Для кожної категорії – свій строк контракту. І це логічно: різний рівень підготовки потребує різного часу на адаптацію та злагодження.
Строки служби: усе чітко й без сюрпризів
Строк – це те, що хвилює кожного. Коли додому? Коли до родини? Коли до звичайного життя, де немає обстрілів і тривог? Саме невизначеність у цьому питанні часто ставала головним стоп-фактором для тих, хто вагався.
Отже, для військовозобов’язаних контракт укладається на 14 місяців. Але зауважте: у цей строк входить усе: і базова загальна військова підготовка (БЗВП), якщо людина її потребує, і період адаптації вже безпосередньо в підрозділі, і бойове злагодження. Тобто 14 місяців – це від моменту підписання до моменту, коли ви юридично вільні. Жодних «ну, ми тут порадились і продовжуємо ще на рік».
Діючі військовослужбовці підписують контракт на 10 місяців. Вони вже навчені, вони в системі, знають армійське життя зсередини – тому строк коротший.
А для тих, кого звільнили під час особливого періоду – від 6 місяців. Це бійці з реальним досвідом, які багато чого вміють і знають. Їм не потрібна довга підготовка – вони вже готові.
Ключове тут – гарантована відстрочка після завершення контракту. Саме цей механізм дає той самий спокій і впевненість: відслужив – повернувся додому на тривалий час. Без дзвінків, без повісток, без несподіванок.
Скільки триватиме відстрочка після служби
Базова відстрочка становить 6 місяців. Це мінімум, який отримує абсолютно кожен, хто виконав умови контракту.
Але на практиці строк майже завжди буде більшим. Працює прозора система додаткових нарахувань:
- плюс 3 місяці за кожен місяць виконання бойових завдань;
- плюс 6 місяців за кожен рік служби з 2022 року до моменту підписання контракту;
- плюс 1 місяць за кожен рік служби до 2022 року.
Усі ці підстави сумуються між собою. Тобто людина, яка воює з 2022 року, підписує контракт і активно виконує бойові завдання – отримує дуже суттєву відстрочку. І це справедливо: більше ризикував і довше служив – більше часу на відновлення й родину.
До речі, саме цей механізм накопичення відстрочки – одна з найсильніших сторін нового підходу. Він прямо прив’язує рівень «винагороди часом» до рівня участі в бойових діях.
Гроші: скільки й за що саме
Переходимо до найгарячішої теми – грошей. Середня зарплата піхотинця за цим контрактом становить 300 000 гривень на місяць. Максимальна – не більше 460 000 гривень.
Але це не фіксована сума, яку просто кладуть на картку щомісяця. Виплати складаються з двох частин: базова ставка плюс додаткові винагороди.
Базова ставка – 20 000 гривень. Це те, що ви отримуєте гарантовано, незалежно від інтенсивності бойових дій у конкретному місяці.
А далі вмикається принцип «10/20/40». Це щоденні доплати, і вони залежать від того, що саме ви робите на передовій:
- 10 000 гривень на день – за виконання завдань безпосередньо на бойових позиціях, на рівні взводного опорного пункту. Простіше кажучи: ви тримаєте оборону, перебуваєте на позиції – і це вже оплачується окремо, поверх базової ставки.
- 20 000 гривень на день – за ударно-пошукові дії. Це коли ви йдете знищувати малі групи противника, ведете розвідку, евакуюєте поранених і повертаєтесь на свої позиції. Ризик вищий – оплата вища.
- 40 000 гривень на день – за штурмові дії з просуванням уперед. Найвищий ризик – найвища плата. Усе чесно.
Тепер проста арифметика. Навіть якщо ви половину місяця на позиціях за ставкою 10 000 гривень на день (це 150 000), а кілька днів – на штурмових діях за ставкою 40 000, сума виходить дуже серйозна. Саме так і набираються ті 300 000 у середньому.
Крім того, є додаткові винагороди, які не прив’язані до щоденних ставок:
- 100 000 гривень – за кожного ворога, взятого в полон;
- 15 000 гривень – за кожного знищеного ворога в контактному або стрілецькому бою.
І це ще не все. Якщо контракт укладається вперше, передбачена виплата за саме підписання – від 27 000 до 33 000 гривень, залежно від військового звання. А раз на рік можна отримати виплату на оздоровлення – від 20 000 гривень.
Навіщо це державі й що це означає для армії
Міністерство оборони не приховує мети: створити справедливі, зрозумілі правила з урахуванням інтересів захисників. Це спроба зміцнити довіру до військової служби як такої. Бо коли людина точно знає, на що йде, скільки це триватиме і скільки їй за це заплатять – рішення ухвалювати значно легше. Зникає той самий страх невизначеності, який зупиняв багатьох.
Другий бік медалі – посилення піхотних і бойових підрозділів. Без піхоти жодна армія не воює і не виграє. Можна мати найкращі дрони, найточнішу артилерію, найсучаснішу розвідку, але якщо нема кому заходити в окоп і тримати позицію – усе це втрачає сенс. Піхота була, є і буде основою будь-яких збройних сил.
Тому новий піхотно-штурмовий контракт – це не просто про гроші. Це про визнання того факту, що піхотинець сьогодні – основа всього. І держава нарешті починає платити відповідно до рівня ризику, а не за якимись абстрактними тарифними сітками.
Якщо хочете дізнатися більше – детальні умови є на сайті army.gov.ua. Там же зібрані відповіді на найпоширеніші запитання. А для тих, кому зручніше поговорити з живою людиною, працює гаряча лінія Міноборони за номером 1519.
