Мін’юст надав роз’яснення щодо порядку поділу тварин при розподілі майна подружжя.
Розподіл майна при розлученні є емоційно складним періодом. Але крім нерухомого, рухомого майна та речей спільного користування, пара може мати ще й домашнього улюбленця, долю якого теж слід вирішити.
Згідно норм ст. 180 Цивільного кодексу України, тварини є особливим видом майна. При розірванні шлюбу домашні улюбленці, набуті під час спільного проживання, можуть визнаватись як об’єкт права спільної сумісної власності подружжя.
За нормами ст. 71 Сімейного кодексу України, таке майно підлягає поділу в натурі, а у випадку, коли розподіл у натурі є неможливим, така річ присуджується одному з подружжя, а інший отримує відповідну грошову компенсацію. Такий самий підхід застосовується і у випадках, коли є спір щодо домашнього улюбленця, з врахуванням його неподільності в натурі.
Як поділити домашнього улюбленця при розлученні
Поділ домашньої тварини за домовленістю
Подружжя може самостійно визначити порядок володіння, користування та розпорядження спільним майном, у тому числі – домовитись про те, з ким із них залишиться домашній улюбленець після розірвання шлюбу. такі домовленості можуть укладатись за спільною згодою без звернення до суду (ст. 69 і 70 СКУ).
Домовленість може бути усною або оформлятись у письмовій формі.
Поділ домашнього улюбленця через суд
Якщо між подружжям немає згоди про те, з ким із них залишиться домашній улюбленець, тоді питання поділу тварини розглядається судом у тому самому порядку, як і поділ іншої спільної сумісної власності.
В Україні, як зазначають у Мін’юсті, судова практика щодо поділу тварин не є однозначною:
у більшості випадків суд визнає тварину неподільною річчю, передає її у власність одному з подружжя та зобов’язує іншу сторону виплатити компенсацію. Компенсація, як правило становить половину від ринкової вартості тварини.
у деяких випадках суди визнають за кожною стороною право власності на 1/2 ідеальну частку тварини, що формально означає спільне користування (повергово), однак цей підхід через складність реалізації застосовується рідко.
Які обставини та документи враховує суд при поділі тварини?
Розглядаючи питання щодо долі та поділу домашнього улюбленця суди враховують низку обставин:
- хто з подружжя зазначений власником у документах (ветеринарному паспорті, реєстраційних базах);
- хто з подружжя фактично здійснювався догляд за твариною (прогулянки, вето гляди та ін.);
- хто несе витрати на утримання, харчування, лікування тварини;
- з ким із подружжя тварина проживала останнім часом;
- наявність у сторін належних умов для подальшого утримання тварини;
- інші обставини, зокрема інтереси дітей.
Щоб довести свої права на тварину і те, що домашньому улюбленцю буде краще залишитись саме з вами, суду варто надати:
- ветеринарний паспорт, реєстраційне свідоцтво на тварину, сертифікат походження;
- підтвердження оплати придбання тварини та, за наявності, договір купівлі-продажу;
- квитанції та чеки за медикаменти, корма, аксесуари для тварини;
- показання свідків про догляд за твариною;
- докази членства у спеціалізованому клубі тварин того ж виду, породи;
- висновок експерта про вартість тварини.
Компенсація вартості тварини визначається на основі її ринкової вартості. Для цього залучається атестований експерт, який враховує породу, вік, родовід, стан здоров’я, тощо.
У Мін’юсті радять заздалегідь фіксувати всю відповідну документацію, повʼязану з домашнім улюбленцем, тоді у випадку виникнення спору про право власності легше буде довести фактичне утримання та догляд за твариною.
