Запис про порушення правил військового обліку в застосунку Резерв+ – це не просто неприємний рядок в електронному документі. Це позначка, яка може серйозно ускладнити життя: від проблем із перетином кордону до потенційної адміністративної, а то й кримінальної відповідальності. Але чи завжди такий запис є законним?
Вінницький окружний адміністративний суд нещодавно розглянув справу, яка дає чітку відповідь: ні, далеко не завжди. І рішення у цій справі від 13 травня 2026 року варто знати кожному військовозобов’язаному.
Що сталося
Позивач – назвемо його так, як у судовому рішенні, ОСОБА_1 – перебуває на військовому обліку. Свої облікові дані він уточнив вчасно, через той самий Резерв+. Жодних повісток не ігнорував, до адмінвідповідальності не притягувався. Звичайна ситуація для сотень тисяч українців.
Аж раптом 28 червня 2025 року у військово-обліковому документі з’явилася інформація про порушення ним правил військового обліку. Без попередження, без протоколу, без постанови – просто запис у системі «Оберіг», який відобразився в застосунку.
Адвокат позивача направив запит до територіального центру комплектування: на якій підставі внесено ці відомості? Відповіді не отримав. Тоді чоловік пішов до суду.
Що відповів ТЦК
У відзиві на позов представники центру комплектування пояснили свою логіку. Вона виявилася напрочуд простою: позивач не має дійсного медичного огляду, не користується правом на відстрочку, не є заброньованою особою. І все – цього, на думку ТЦК, достатньо для того, щоб зафіксувати порушення правил військового обліку.
Але суд із такою логікою категорично не погодився. І ось чому.
Що насправді говорить закон
Тут важливий момент. Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів (система «Оберіг») – це величезна база даних. Але вносити до неї можна далеко не все, що заманеться.
Відповідно до пункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», до персональних даних військовозобов’язаного належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто – конкретна дата, номер і короткий зміст протоколу або постанови.
Іншими словами: не притягнули до відповідальності – немає що вносити. Сам по собі факт відсутності бронювання чи відстрочки не є порушенням. Це правовий статус особи, а не доказ того, що вона ухиляється від виконання військового обов’язку.
Крім того, примітка до статті 210 КУпАП прямо передбачає: положення статей 210 та 210-1 взагалі не застосовуються, якщо держатель Реєстру може отримати персональні дані призовника чи військовозобов’язаного через електронну взаємодію з іншими державними реєстрами. Тобто якщо держава і так знає вашу адресу, сімейний стан чи місце роботи – ви не зобов’язані бігти в ТЦК і повідомляти це особисто. А отже, і підстав для адмінвідповідальності немає.
А що з медичним оглядом
Окрема історія – це аргумент про відсутність дійсного медичного огляду. Відповідач стверджував: раз немає актуальної довідки ВЛК, значить, правила обліку порушено.
Суд подивився на це питання інакше. Згідно з частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», обов’язок пройти медичний огляд виникає лише тоді, коли є відповідне рішення комісії з питань взяття на військовий облік або військово-лікарської комісії. І рішення це має бути доведене до відома особи.
Як саме? Через повістку – вручену під особистий підпис або надіслану рекомендованим поштовим відправленням із описом вкладення. Це прямо передбачено пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487.
У матеріалах справи таких доказів не було. Жодної повістки, жодного підтвердження, що позивача взагалі викликали на ВЛК. А раз не викликали – то й обов’язок пройти огляд не виник. І порушення тут немає.
Чому «розшук» без підстав – це незаконно
Ще один цікавий момент. Відповідач у своєму відзиві зазначив: якщо особа не має відстрочки, не заброньована і не пройшла ВЛК – вона підлягає внесенню в «розшук».
Суд оцінив цей аргумент критично. І справді: сам по собі факт відсутності права на відстрочку чи статусу заброньованої особи не є безумовною підставою для оголошення людини в розшук. Для цього потрібні належні докази ухилення від виконання військового обов’язку або невиконання законних вимог ТЦК. Відповідач таких доказів суду не надав.
Коротше кажучи: не можна записати людину в порушники просто тому, що вона не підпадає під жодну з пільгових категорій. Це логіка «винен, бо не довів, що не винен», а вона в адміністративному судочинстві не працює.
Що вирішив суд
Суд визнав дії територіального центру комплектування протиправними та зобов’язав виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів інформацію про порушення позивачем правил військового обліку. Також на користь позивача стягнули судовий збір – 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Суд спирався, зокрема, на практику Європейського суду з прав людини. У рішенні згадується справа «Афанасьєв проти України», де ЄСПЛ наголосив: ефективний засіб правового захисту має не просто існувати на папері, а реально працювати – без ускладнень, створених діями чи бездіяльністю державних органів.
Що це означає для вас
Ця справа – не просто перемога одного конкретного позивача. Вона створює важливий прецедент.
Суть його проста: запис про порушення правил військового обліку в «Оберегу» не може з’являтися без належної правової процедури. Якщо вас не притягували до адмінвідповідальності за статтями 210 або 210-1 КУпАП – тобто немає протоколу, немає постанови, немає рішення суду – то й підстав для такого запису не існує. Якщо ж ТЦК все одно вніс ці дані, ви маєте повне право оскаржити такі дії в адміністративному суді.
І ще одне. Обов’язок доводити правомірність своїх рішень лежить на суб’єкті владних повноважень – тобто на ТЦК. Це не вам треба доводити, що ви нічого не порушували. Це їм треба довести, що ви порушили. І як показує це рішення, зробити це без належних доказів у них не вийде.
Чесно кажучи, багато хто навіть не підозрює, що запис у Резерві+ можна оскаржити. Люди бачать позначку про порушення – і опускають руки, думаючи, що система все знає краще. Але система – це лише інструмент. І коли цей інструмент використовують усупереч закону, суд стає тим місцем, де можна відновити справедливість. Без адвокатської магії, без надзусиль – просто знаючи свої права.
