Порядок та наслідки відмови від прийняття спадщини

Міністерство юстиції роз’яснило як можна відмовитись від прийняття спадщини.

Спадкоємець (як за заповітом, так і за законом) має право відмовитися від спадщини протягом строку, визначеного у ст. 1270 Цивільного кодексу України, тобто в межах строку, який відводиться на прийняття спадщини – 6 місяців з моменту її відкриття.

В тих випадках, коли право особи на спадкування залежить від відмови інших спадкоємців, строк становить 3 місяці з дня такої відмови.

Порядок подання заяви про відмову від спадщини

Про відмову від прийняття спадщини подається заява. Вона має бути подана особисто і в письмовій формі:

Нотаріусу – за місцем відкриття спадщини.

У сільській місцевості – посадовій особі органу місцевого самоврядування.

Заяви про відмову від спадщини, які, складені представниками за довіреністю, не приймаються.

Заяву можна подати:

Особисто у нотаріуса (нотаріальне посвідчення підпису не потрібне).

Поштою або з використанням електронного підпису – тоді  нотаріус заведе спадкову справу, але спадкоємцю необхідно буде:

  • або надіслати нотаріально посвідчену заяву поштою,
  • або з’явитися особисто (пункт 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, наказ Мін’юсту №296/5 від 22.02.2012).

Особливості відмови від спадщини для окремих категорій осіб

Особи з обмеженою дієздатністю можуть відмовитися від спадщини лише за згодою піклувальника та органу опіки і піклування.

Неповнолітні діти (14–18 років) можуть відмовитись за згодою батьків, усиновлювачів, піклувальника та органу опіки.

В інтересах малолітніх (до 14 років) або недієздатних осіб  відмова  від спадщини допускається тільки з дозволу органу опіки.

Відмова від спадщини повинна бути безумовною і беззастережною (ст. 1273 ЦКУ). Разом з цим, спадкоємець може відкликати відмову в межах строку, визначеного для прийняття спадщини.

Відмова на користь іншого спадкоємця

Відповідно до ст. 1274 ЦКУ:

спадкоємець за заповітом може відмовитися від спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

спадкоємець за законом  на користь будь-кого з інших спадкоємців за законом, незалежно від черги.

В тому разі, коли спадкоємець відмовляється на користь іншого, той також має право у свою чергу, відмовитися від частки.

В тих випадках, коли в заповіті визначено підпризначеного спадкоємця, спадщина може бути передана тільки на його користь.

Правові наслідки відмови від спадщини

Відповідно до ст. 1275 ЦКУ:

  • Коли відмовляється один із спадкоємців за заповітом, його частка розподіляється порівну між іншими спадкоємцями за заповітом.
  • Коли відмовляється спадкоємець за законом, його частка переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги.

Ці положення не діють, якщо:

  • спадкоємець відмовився на користь іншого;
  • у заповіті передбачено підпризначеного спадкоємця.

Якщо на спадкоємця, що відмовився, було покладено заповідальний відказ, обов’язки за цим відказом переходять до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляються порівну.

Зверніть увагу: Відмова не позбавляє права спадкувати за законом.

В тому разі, коли відмовилися всі спадкоємці за заповітом, право на спадкування переходить до спадкоємців за законом, відповідно до черги спадкування.