Мін’юст роз’яснив основні переваги в присутності свідків, хто ними може чи не може бути.
Складання та посвідчення заповіту – це не просто формальність, а важливий крок для захисту родини чи інших спадкоємців в майбутньому. Основний документ для спадкування – це нотаріально посвідчений заповіт, який складає нотаріус в присутності спадкодавця. За загальним правилом, свідки не потрібні при нотаріальному посвідчені заповіту, але у деяких випадках, для більшої юридичної сили їх залучають при посвідченні заповіту.
Хто посвідчує заповіт?
Заповіт посвідчує виключно нотаріус або інша особа, яка має на це повноваження відповідно до законодавства. Свідки не мають права посвідчувати заповіт, але їхня присутність може бути доказом того, що волевиявлення заповідача було добровільним та законним.
Зверніть увагу: при посвідченні заповіту не потрібно надавати документи, які підтверджують право власності на майно, що заповідається (п. 3, розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій, затв. наказом Мін’юсту № 296/5 від 22.02.2012).
Для чого потрібні свідки при посвідченні заповіту?
Свідки при посвідченні заповіту – це незалежні особи, які підтверджують, що:
- заповідач діяв добровільно, усвідомлено, був при здоровому глузді;
- умови, в яких відбувалось посвідчення заповіту, відповідали вимогам закону;
- коли заповідач не міг підписати заповіт через фізичну неспроможність, інша особа зробила це за дорученням заповідача в їхній присутності.
Свідки мають вголос зачитати текст заповіту та поставити свої підписи. У документі зазначаються їхні особисті дані: ПІБ, дата народження, місце проживання, реквізити паспорта.
Коли участь свідків є обов’язковою?
Залучення щонайменше двох свідків є обов’язковим, якщо заповідач:
- не може самостійно прочитати документ;
- фізично не може поставити підпис.
Також свідки можуть бути присутні за бажанням заповідача, аби забезпечити додатковий захист волевиявлення.
Хто може бути свідком?
Свідком може бути будь-яка повнолітня дієздатна особа. Разом з цим, законом визначено коло осіб, які не можуть бути свідками:
- нотаріус або інша особа, яка посвідчує заповіт;
- спадкоємці, зазначені у заповіті;
- члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців;
- особи, які через фізичні вади не можуть прочитати або підписати документ.
Хто ще наділений повноваженнями посвідчити заповіт?
У певних ситуаціях, коли доступ до нотаріуса обмежений, заповіт можуть посвідчити інші уповноважені особи. За законом такі документи прирівнюються до нотаріально посвідчених (і також потребують свідків):
- головний або черговий лікар – у лікарнях, госпіталях, будинках для літніх людей;
- капітан судна – якщо заповідач перебуває у плаванні під прапором України;
- начальник експедиції – під час експедицій;
- командир військової частини – для військовослужбовців та членів їхніх родин;
- начальник установи виконання покарань або СІЗО – для осіб, які там перебувають.
Окремо передбачено порядок посвідчення заповітів у період воєнного стану — це може зробити командир військового підрозділу з подальшою передачею документа до Мін’юсту для реєстрації у Спадковому реєстрі.
Основні переваги посвідчення заповіту у присутності свідків:
Присутність свідків при посвідченні заповіту – це завжди додатковий рівень безпеки:
- підтвердження справжності волевиявлення;
- захист від фальсифікації та стороннього впливу;
- зниження ризику судових спорів у майбутньому.
У разі виникнення конфліктів, свідки можуть надати суду пояснення щодо обставин складання документа — і саме це часто стає вирішальним аргументом у суді.
