Уявіть: ви подали апеляційну скаргу через «Електронний суд», підписали її своїм ключем, отримали підтвердження в системі, а за кілька днів отримуєте ухвалу – повернення апеляційної скарги, бо вона нібито не підписана. Абсурд? Саме так вчинив Київський апеляційний суд. І Верховний Суд у постанові від 4 травня 2026 року у справі № 757/52457/25 визнав такі дії істотним порушенням закону.
Давайте розберемо цю історію детально. Вона добре показує, де проходить межа між формальним підходом і реальним захистом права на оскарження.
З чого все почалося
Громадянин звернувся до слідчого судді Печерського районного суду Києва зі скаргою на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора. Суть претензії – прокурор не вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за заявою про можливі злочини. Йшлося про фальсифікацію предмета судового розгляду, втручання в роботу ЄСІТС та створення подвійних проваджень – словом, ситуація непроста.
Слідчий суддя ухвалою від 31 жовтня 2025 року частково повернув скаргу заявнику, а в іншій частині відмовив у відкритті провадження. Не погодившись із цим, чоловік подав апеляцію до Київського апеляційного суду. І тут почалося найцікавіше.
Апеляційний суд повертає скаргу: формальна підстава
11 листопада 2025 року заявник склав апеляційну скаргу, підписав її своїм кваліфікованим електронним підписом (КЕП) і подав через підсистему «Електронний суд» до Печерського районного суду. Того ж дня він продублював усе з додатками на офіційну електронну пошту Київського апеляційного суду – свого роду страхувальний захід.
Але Київський апеляційний суд ухвалою від 14 листопада 2025 року повернув апеляційну скаргу. Підстава – пункт 2 частини 3 статті 399 Кримінального процесуального кодексу України: скарга, подана від імені заявника, не підписана особою, яка її подала.
Іронія ситуації в тому, що суд просто констатував відсутність підпису, не перевіривши електронний контейнер із файлом, який мав розширення «.asice» і містив підписаний PDF із протоколом перевірки КЕП. Тобто доказ підписання лежав у матеріалах справи, але його проігнорували.
Що сказав Верховний Суд
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду підійшов до справи зовсім інакше. І ось ключові моменти, які варто взяти на озброєння.
Перше. Суд нагадав: ухвала апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Цього вимагають статті 370 та 419 КПК. А що зробив апеляційний суд? Він не склав жодного акта, довідки чи звіту про неможливість перевірити електронний підпис, не звернувся до Центрального засвідчувального органу, не роздрукував протокол перевірки. Просто написав «не підписана» – і все.
Друге. Маючи прямий доступ до власних електронних ресурсів – двох електронних пошт, кабінету судді – апеляційний суд навіть не спробував перевірити додані до скарги файли. А там були вкладення з назвами, які прямо вказували на наявність електронного підпису.
Третє. На запит Верховного Суду до ДП «ІСС» (адміністратора системи) надійшло підтвердження: заявник дійсно 11 листопада 2025 року подав підписану апеляційну скаргу до Печерського районного суду. І хоча інформацію щодо дублювання на електронну пошту апеляційного суду отримати не вдалося, сам факт підписання документа був підтверджений.
Логічний висновок Верховного Суду: висновок апеляційного суду про непідписання скарги є передчасним. Жодних доказів відсутності підпису суд не зібрав, а ті докази, що були – проігнорував.
Важливий нюанс: чому не можна було залишити без руху
Під час касаційного розгляду заявник наполягав, що апеляційний суд мав спочатку залишити скаргу без руху, давши час на усунення недоліків. Але тут Верховний Суд із ним не погодився.
Річ у тім, що частина 1 статті 399 КПК, яка передбачає залишення скарги без руху, застосовується лише до апеляційних скарг на вирок чи ухвалу суду першої інстанції. А от щодо оскарження ухвал слідчих суддів діють інші правила – стаття 422 КПК.
Колегія послалася на правовий висновок об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 18 листопада 2019 року у справі № 686/24639/17. Згідно з ним, під час перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд взагалі не має права залишати скаргу без руху чи повертати її через неусунення недоліків. Якщо є сумніви – треба перевіряти, а не відмахуватися формальними відписками.
Чому ця справа важлива для кожного
Повернення апеляційної скарги через сумніви в підписі – це не просто технічний момент. Це блокування доступу до правосуддя. Як наголосив Верховний Суд, апеляційне провадження є важливою гарантією досягнення мети кримінального провадження. І коли суд без належної перевірки відсікає людину від цієї гарантії – це вже істотне порушення.
У підсумку Верховний Суд скасував ухвалу Київського апеляційного суду і призначив новий розгляд. Апеляційний суд тепер зобов’язаний урахувати всі зауваження касаційної інстанції, перевірити наявність електронного підпису і ухвалити законне рішення – уже без формальних відмовок.
Ключове правило, яке варто запам’ятати: якщо ви подали апеляційну скаргу через «Електронний суд» і підписали її КЕП – наполягайте, щоб суд перевірив підпис через Центральний засвідчувальний орган, а не відмахувався голослівними твердженнями. А якщо суд цього не робить – позиція Верховного Суду тепер на вашому боці.
