Працівник під час повітряної тривоги: чи можна залишити робоче місце й піти в укриття

Для зв'язку з адвокатом:

Працівник під час повітряної тривоги має право припинити роботу та піти в укриття. Роботодавець не може цьому перешкоджати і не має права карати за такий вчинок – ні доганою, ні позбавленням премії, ні звільненням. Про це нагадала Державна служба України з питань праці.

Коли над містом лунає сирена, життя і здоров’я людини важать більше за виробничий план, звіт чи чергового клієнта. Це не гасло, а норма права. Вона стосується і офісного працівника в центрі Києва, і продавця в магазині, і комірника на складі.

Звісно, є роботи, які не зупиниш за секунду: лікарня, енергетика, безперервне виробництво. Але й там люди мають отримати безпечне місце в межах будівлі, а не стояти під обстрілом біля верстата.

Що говорить закон

Основна норма – стаття 153 Кодексу законів про працю України. Вона зобов’язує роботодавця створити безпечні та нешкідливі умови праці. І забороняє вимагати від людини роботу там, де її життю чи здоров’ю щось загрожує.

Є й друге джерело – стаття 6 Закону України «Про охорону праці». Вона дає працівникові право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя, здоров’я або для людей навколо. Повітряна тривога – класичний приклад такої ситуації, навіть якщо вибухів у місті не чути.

Звідси просте правило: людина залишає робоче місце, бере документи й телефон, спускається в укриття і повертається, коли небезпека минула.

Догана, премія, звільнення

Карати працівника під час повітряної тривоги за похід в укриття не можна. Ні догани, ні зауваження, ні виховної бесіди про корпоративну свідомість.

Дисциплінарне стягнення застосовують за порушення трудових обов’язків, і порядок прописаний у статтях 147 і 148 КЗпП. Турбота про власне життя порушенням не є. Навпаки, нехтування безпекою – це проблема роботодавця, а не працівника.

Покарати можуть хіба що за інше: якщо людина пішла не в укриття, а в кав’ярню за рогом, і це видно на камерах. Але тоді питання до конкретної ситуації, а не до закону.

Що зобов’язаний зробити роботодавець

Роботодавець має заздалегідь вирішити, де працівник під час повітряної тривоги зможе сховатися. Підприємство забезпечує безпечні умови праці та вживає заходів для захисту і персоналу, і відвідувачів. Це стосується кав’ярень, торгових центрів, перукарень, де поряд з працівниками весь час перебувають сторонні люди.

Ось що рекомендує Держпраці:

  • розробити інструкції або плани дій на випадок повітряної тривоги та ознайомити з ними колектив;
  • визначити відповідальних осіб, які організовують евакуацію;
  • показати людям, де найближчі укриття і як до них дійти;
  • передбачити можливість тимчасово зупинити роботу або перейти на дистанційний формат, якщо для цього є технічні умови;
  • врегулювати оплату праці на період простою;
  • проводити інструктажі з охорони праці та цивільного захисту.

Інструкція не має бути гарною папкою для перевірки. Якщо в ній написано, що працівники прямують до укриття за певною адресою, а сама адреса – підвал сусіднього будинку з замкненими дверима, це фікція, а не захист.

Порядок дій варто прописати в правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі. Тоді він стає обов’язковим і для новачка, і для керівника відділу.

Гроші: що з оплатою

Найбільше суперечок виникає саме навколо зарплати. Логіка така: людина не працювала не з власної вини, а через небезпеку. Тому час простою оплачують за статтею 113 КЗпП – не нижче двох третин тарифної ставки або окладу.

Варіантів кілька. Можна зберегти середній заробіток, можна домовитися про дистанційну роботу й платити як завжди, можна оформити простій за мінімальною планкою. Головне, щоб умови були прописані заздалегідь, а не вигадані в день тривоги.

Кілька годин під землею не перетворюють робочий день на прогул і не дають підстав відправити людину у відпустку за власний рахунок.

Якщо керівник забороняє йти в укриття

Сама заборона вже є порушенням. Перший крок – письмове звернення до керівника або у відділ кадрів. Другий – профспілка, якщо вона на підприємстві є. Третій – територіальне управління Держпраці, яке приймає скарги від працівників.

Далі відповідальність для роботодавця може бути адміністративною або кримінальною. Штраф за статтею 41 КУпАП загрожує за порушення вимог законодавства про працю та охорону праці. Стаття 271 ККУ працює тоді, коли через порушення людина отримала шкоду здоров’ю.

Звільнення за похід в укриття визнають незаконним. Суд поновлює людину на роботі та стягує середній заробіток за час вимушеного прогулу. Крайній випадок – стаття 172 ККУ про грубе порушення законодавства про працю.

Як зафіксувати порушення

Докази збирають заздалегідь, поки ситуація свіжа. Знадобляться скріншоти листування, свідчення колег, копія інструкції або підтвердження, що її немає, фото замкненого підвалу.

Скаргу подають письмово або через електронну форму на сайті Держпраці. Закон про звернення громадян дає на розгляд до 30 днів, а якщо питання просте – до 15.

Паралельно варто попередити профспілку й колег, щоб проблема не залишилася історією однієї людини. Одна скарга часто змінює правила для всього колективу: роботодавцю простіше купити таблички й провести інструктаж, ніж платити штраф.

Практичні дрібниці, про які забувають

  • Тривога може тривати годинами, тому вода, ліки й павербанк мають бути під рукою.
  • Телефон потрібен не лише для зв’язку з родиною. Скріншот або запис розмови стане доказом, якщо керівник погрожує покаранням.
  • Повідомлення в робочому чаті зразка «працюємо до відбою» варто зберегти. Це прямий доказ тиску.
  • Відвідувачам теж показують шлях до укриття. Це обов’язок адміністратора закладу, а не люб’язність охоронця.

Окремо варто сказати про тих, хто працює з дому. Людина на дистанційному форматі не мусить сидіти за комп’ютером під час тривоги, бо загроза однакова і в офісі, і вдома.

Як має виглядати план дій

План не повинен бути твором на двадцять сторінок, який ніхто не читав. Достатньо кількох чітких пунктів: хто відповідальний, кому доповідати, який маршрут, де укриття, як діяти після відбою.

Хороший план перевіряють на практиці. Раз на кілька місяців варто пройти маршрут разом з колективом. Подивитися, чи не заблоковані двері, чи горить світло в підвалі, чи всі вміщаються, чи не доведеться стояти в черзі на вході.

Працівник під час повітряної тривоги не зобов’язаний чекати дозволу від начальства. Він бере телефон, попереджає колег і йде туди, де стіни захищають. А якщо хтось вимагає за це пояснень, посилайтеся на статтю 153 КЗпП і статтю 6 Закону «Про охорону праці».

Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков

Консультація адвоката – записатися

Консультация

Форма обращения к адвокату

Для зв'язку з адвокатом: