Уявіть: відкриваєте застосунок «Резерв+», а там повідомлення про порушення правил військового обліку. Жодних повісток ви не отримували, адміністративних протоколів на вас не складали, але в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів ви вже значитеся як правопорушник. І найгірше – вас оголосили в розшук, тож тепер поліція має підстави для адміністративного затримання.
Саме в таку ситуацію потрапив позивач у справі № 420/7314/26. Одеський окружний адміністративний суд 10 серпня 2026 року ухвалив рішення, яке може стати в нагоді кожному, хто зіткнувся з подібною проблемою. Давайте розберемося, що сталося і чому суд став на бік позивача.
Що трапилося: хронологія подій
Чоловік є військовозобов’язаним і перебуває на обліку в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Через електронний кабінет у застосунку «Резерв+» він виявив, що стосовно нього є запис про порушення правил військового обліку. Крім того, з 22 вересня 2025 року його оголосили в розшук – ця інформація теж відображалася в застосунку.
Згодом з’ясувалося, що ТЦК направив до поліції електронне звернення № E3645384 – мовляв, цей громадянин вчинив правопорушення за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Поліція, своєю чергою, зареєструвала це звернення і внесла дані до інформаційного ресурсу – тепер з’явилася формальна підстава для адміністративного затримання та доставлення людини до військкомату.
Але була одна суттєва деталь: жодного протоколу про адміністративне правопорушення на цього чоловіка ніхто не складав. Постанови про притягнення до відповідальності теж не існувало. Представник позивача направив адвокатський запит до ТЦК – відповіді не отримав. У суді відповідач також не зміг надати жодного доказу, який би підтверджував факт притягнення людини до адміністративної відповідальності. Не було навіть доказів того, що позивачу взагалі направляли повістку про виклик до ТЦК.
Що каже закон про внесення даних до Реєстру
Тут важливий момент. Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів – це інформаційно-комунікаційна система, яку регулює Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Саме з цього Реєстру застосунок «Резерв+» бере інформацію, яку бачить користувач.
Закон чітко визначає, які саме дані вносяться до Реєстру. Згідно з пунктом 20-1 частини 1 статті 7 цього Закону, до персональних даних військовозобов’язаного належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП. Причому зазначаються конкретні реквізити: дата, номер, короткий зміст протоколу або постанови.
Зверніть увагу на формулювання – «про притягнення до відповідальності». Це не «про підозру» чи «про ймовірне порушення». Це означає, що самого факту можливого порушення недостатньо. Має бути завершена адміністративна процедура: складено протокол, винесено постанову, особу визнано винною. Лише після цього відповідний запис може з’явитися в Реєстрі.
Хто має право притягати до відповідальності
Стаття 235 КУпАП наділяє територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повноваженнями розглядати справи про порушення правил військового обліку. Від імені ТЦК такі справи розглядають їхні керівники. Саме вони мають право накладати адміністративні стягнення.
Аналогічні положення містить пункт 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487. Цей Порядок детально описує функції районних ТЦК, серед яких – розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил військового обліку.
І ось головне: ТЦК дійсно може притягати військовозобов’язаних до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП. І після цього – вносити дані до Реєстру. Але не навпаки. Спочатку – постанова, потім – запис у Реєстрі. Не можна спершу внести людину до реєстру як правопорушника, а потім думати, чи були для цього підстави.
Чому суд став на бік позивача
Суд встановив просту, але важливу річ: відповідач не надав жодних доказів того, що позивача притягали до адміністративної відповідальності. Не було ні протоколу, ні постанови, ні будь-яких інших матеріалів адміністративної справи. І це при тому, що за правилами адміністративного судочинства саме на відповідача – суб’єкта владних повноважень – покладається обов’язок довести правомірність своїх дій.
Більше того – ТЦК не зміг довести навіть факт направлення позивачу повістки про виклик. А це ключовий момент: без належного оповіщення особа взагалі не може вважатися такою, що ухиляється від виконання військового обов’язку. Порядок № 560, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року, детально регулює процедуру виклику до ТЦК – від формування повістки до підтвердження її отримання.
Окремо суд звернув увагу на процедуру звернення до поліції. Стаття 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дозволяє керівнику ТЦК звертатися до органів поліції щодо адміністративного затримання та доставлення громадянина. Але лише за наявності підстав – тобто коли людина дійсно вчинила правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП. У цій справі таких підстав не було. Отже, і саме звернення до поліції суд визнав протиправним.
Що вирішив суд
За результатами розгляду справи № 420/7314/26 Одеський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким:
- визнав протиправними дії ТЦК щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку;
- зобов’язав ТЦК виключити ці дані з Реєстру, а також відкликати звернення до Національної поліції про розшук та доставлення позивача.
Суд частково задовольнив позов. Рішення ухвалене 10 серпня 2026 року і може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів.
Що це означає для інших військовозобов’язаних
Ця справа – не поодинокий випадок. Багато людей стикаються з тим, що в «Резерв+» раптово з’являється статус порушника, хоча жодних повісток вони не отримували і протоколів на них не складали. Іноді це результат технічної помилки, іноді – наслідок того, що ТЦК діє на випередження, не дотримуючись процедури.
Ключове, що варто запам’ятати: дані про порушення правил військового обліку можуть бути внесені до Реєстру лише після того, як особу притягнуто до адміністративної відповідальності в установленому законом порядку. Без протоколу та постанови такі записи є незаконними – і це підтверджено судовим рішенням.
І ще один практичний момент. Якщо ви опинилися в подібній ситуації, варто діяти так: зафіксуйте інформацію з «Резерв+» (скріншоти), зверніться із адвокатським запитом до ТЦК, а за відсутності відповіді або якщо відповідь вас не влаштовує – оскаржуйте дії ТЦК до адміністративного суду. Це працює, і розглянута справа тому підтвердження.
До речі, у цій справі суд також послався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справі «Серявін та інші проти України». Це свідчить про те, що українські суди дедалі частіше зважають на європейські стандарти захисту прав людини навіть у такій чутливій сфері, як військовий облік під час воєнного стану.
