Остапа Стахива, якого оголосили в розшук за порушення правил військового обліку, 31 жовтня привезли до одного з районних ТЦК та СП у Львові. Працівники поліції не полювали за злочинцем, вони виконали процедуру, прямо передбачену законом. Зараз чоловік проходить військово-лікарську комісію, і саме вона вирішить, чи придатний він до служби.
Звучить сухо? Погоджуюся. Та за цією службовою фразою ховається механізм, здатний змінити життя людини за один день. Давайте розберемо його по кроках: хто і на якій підставі оголошує розшук, що відбувається в стінах ТЦК і чим усе це може закінчитися.
Що насправді сталося у Львові
Офіційне повідомлення коротке. За обліковими даними, громадянин із 6 березня перебував у розшуку як порушник правил. Коли його знайшли, правоохоронці застосували передбачені законодавством заходи та доставили його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Не плутайте дві різні речі: доставили і затримали. Різниця тут не косметична. Затримання регулює Кримінальний процесуальний кодекс, і там є строки, підстави й обов’язкові процесуальні дії. Доставляння має іншу природу: людину фізично приводять туди, де з нею мають працювати за процедурою.
Хто і як оголошує розшук
Розшук не виникає з повітря. Його ініціює ТЦК та СП, коли військовозобов’язаний не приходить за повісткою, не оновлює свої дані або взагалі ігнорує обов’язки. Далі територіальний центр звертається до поліції, а поліція вже шукає людину.
Обов’язки громадян на час мобілізації прописані в статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Порядок ведення обліку й типові ситуації з неявкою визначають Правила військового обліку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487. Сам призов під час мобілізації регулює постанова Кабінету Міністрів № 560 від 16 травня 2024 року.
Поліція в цій історії не самостійний гравець, а виконавець. Її повноваження щодо розшуку таких осіб закріплені в статті 23 Закону України «Про Національну поліцію». Тож формулювання «поліція доставила» означає не новий статус людини, а лише те, що розшук спрацював.
Що чекає в ТЦК: військово-лікарська комісія
Далі починається найважливіше для самої людини. У ТЦК її направляють на військово-лікарську комісію, скорочено ВЛК. Це не довідка для відділу кадрів, а повноцінна медична експертиза.
Працює ВЛК за Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402. Лікарі вивчають історію хвороб, оглядають людину, за потреби призначають додаткові обстеження. Висновок буває один із чотирьох:
- придатний до військової служби;
- придатний до служби в окремих родах військ або за окремими спеціальностями;
- тимчасово непридатний із призначенням повторного огляду;
- непридатний із виключенням з обліку.
Різні категорії – різні наслідки. Людина з висновком «придатний» цілком може отримати повістку того ж дня. Тим, кому визначили тимчасову непридатність, повторний огляд призначають через шість або дванадцять місяців, залежно від діагнозу.
Висновок ВЛК можна оскаржити: спершу до комісії вищого рівня, далі – до адміністративного суду. Це не формальність, бо строки на оскарження обмежені, і пропустити їх дуже легко.
Яка відповідальність загрожує
Усе залежить від того, що саме людина зробила або не зробила. Якщо йдеться про неоновлені дані, неявку за повісткою чи інші порушення, працює стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил військового обліку). Наслідок – штраф від 17 000 до 25 500 гривень. За повторне порушення протягом року сума зростає.
Значно серйозніша історія – стаття 337 Кримінального кодексу України. Вона стосується ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Покарання там уже не фінансове: від трьох до п’яти років позбавлення волі.
Між цими двома статтями є принципова межа. Адміністративна відповідальність настає за сам факт невиконання облікових вимог. Кримінальна – за умисне ухилення з доведеним наміром. Саме тому в більшості справ, де людина вперше не з’явилася за повісткою, розмова йде про штраф, а не про вирок.
До речі, є й інший запобіжник. Суд може тимчасово обмежити право керування транспортними засобами для тих, хто роками ігнорує вимоги ТЦК. Такий захід з’явився у 2024 році й застосовується окремо від штрафу.
Права, про які забувають у метушні
Доставляння зовсім не означає, що людина залишилася без прав. Стаття 29 Конституції України забороняє свавільне позбавлення свободи, а стаття 59 гарантує право на правову допомогу. Адвоката можна запросити будь-коли, у тому числі в приміщенні ТЦК.
Якщо щодо вас складають протокол, ви маєте право ознайомитися з його змістом, викласти пояснення й заперечення, підписати документ або відмовитися від підпису, зазначивши причини. Це прямо передбачено статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Окрема порада: з’ясуйте підставу доставляння одразу. Нею може бути повістка, рішення про розшук або направлення на ВЛК. Від того, який документ вам показують, залежить і обсяг ваших обов’язків, і те, що ви можете оскаржити.
Оскаржити можна і сам факт розшуку, і дії поліції, і висновок комісії. Скаргу подають або до ТЦК вищого рівня, або до адміністративного суду за правилами Кодексу адміністративного судочинства. Загальний строк звернення – шість місяців із дня, коли людина дізналася про порушення своїх прав.
Доставляння не дорівнює мобілізації
Ось момент, який плутають найчастіше. Сам факт, що людину привезли до ТЦК, не робить її мобілізованою. Мобілізація – це послідовність кроків: уточнення даних, медичний огляд, висновок ВЛК, і лише потім наказ та направлення до військової частини.
Між цими етапами людина зберігає свої права. Вона може оскаржити кожен документ, долучити медичні висновки, яких не врахувала комісія, заявити про сімейні обставини, що закон визнає підставою для відстрочки. Заперечення краще подавати письмово й залишати собі копію з відміткою про прийняття.
Тож якщо колись вам скажуть «вас доставляють до ТЦК», не панікуйте. Попросіть назвати підставу, зафіксуйте, хто саме виконує дії та на якій підставі, не підписуйте порожніх бланків і телефонуйте адвокату. Ці чотири кроки не чиясь вигадка, а прямий наслідок законів, за якими працює вся система військового обліку та призову.
