Цивільний кодекс України у ст. 1237 передбачає, що особа, яка складає заповіт (заповідач) має право зробити у заповіті заповідальний відказ. В українському цивільному праві заповідальний відказ – це спосіб розпорядження майном у заповіті, за яким заповідач наказує виділити певне майно чи право на користь конкретної особи (відказоотримувача).
Відказоодержувачем в цьому випадку можуть бути як ті особи, які входять до складу спадкоємців за законом, так і будь-яка інша особа/особи. Заповідальний відказ має правову автономію – він не залежить від інших розпоряджень заповідача (часток за законом чи за заповітом), існує самостійно й забезпечується виконавцем заповіту та спадкоємцями.
Предмет заповідального відказу
Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини.
Так, на спадкоємця за заповітом, до якого переходить нерухоме, або рухоме майно, заповідач має право покласти обов’язок про те, щоб надавати іншій особі право користування цим майном, що переходить спадкоємцю. Таке право користування майном є таким, що не відчужується, не передається і не переходить до спадкоємців відказоодержувача. При цьому, якщо відказоодержувач отримав право користування житловим будинком,це не буде підставою для проживання у цьому будинку членів його сім’ї, якщо у заповіті не зазначено інше.
Той зі спадкоємців, на якого у заповіті покладено заповідальний відказ, зобов’язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно.
В тому разі, якщо спадкоємець, на якого було покладено заповідальний відказ відмовиться від прийняття спадщини, обов’язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.
Втрата чинності заповідальним відказом
Відповідно до статті 1239 Кодексу заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті відказоодержувача, ще до відкриття спадщини.
