Скасування групи інвалідності – це той момент, коли земля йде з-під ніг. Ще вчора ви мали статус, пенсію, соціальні гарантії. А сьогодні все зникає, тому що хтось десь вирішив, що ви «недостатньо хворі». Саме в такій ситуації опинився мешканець Вінниччини, коли дізнався, що його безстрокову ІІІ групу інвалідності скасували без жодного повідомлення і без особистого огляду.
Ця історія – не просто про одну людину. Вона про те, як працює (а точніше – не працює) процедура перевірки обґрунтованості рішень МСЕК у нових реаліях. І про те, чому суд сказав своє вагоме «ні» таким діям.
Що сталося: хронологія подій
У листопаді 2023 року чоловік пройшов первинний огляд медико-соціальною експертною комісією. Йому встановили ІІІ групу інвалідності – на строк до грудня 2024-го. Під час повторного огляду 12 грудня 2024 року Вінницька обласна МСЕК №1 підтвердила групу і, що критично важливо, зробила її безстроковою.
Здавалося б, питання закрите. Людина отримала статус, який не потребує періодичного підтвердження. Але далі почалося те, чого ніхто не очікував.
У жовтні 2024-го слідче управління поліції у Вінницькій області проводило обшуки в приміщенні обласної МСЕК №1. Вилучили 304 медико-експертні справи. Серед них опинилася і справа позивача – під номером 32 у реєстрі. Слідчий направив до Центру оцінювання функціонального стану особи звичайний запит із проханням перевірити обґрунтованість встановлення груп інвалідності.
І ось 5 березня 2025 року експертна команда, не викликаючи людину, не проводячи жодного огляду, просто передивилась папери – й ухвалила рішення: скасування групи інвалідності, яку раніше встановили безстроково. У протоколі написали лаконічно: «Клініко-функціональні порушення опорно-рухової системи в легкому ступені… не дають підстав для встановлення групи інвалідності». І додали: «Не є особою з інвалідністю з 26.10.2023».
Уявіть собі: людині не лише скасували статус, а зробили це заднім числом – майже за півтора року до прийняття самого рішення. Пенсію призупинили. Жодних пояснень, жодного шансу надати додаткові медичні документи чи пройти обстеження.
Реформа МСЕК: що змінилося в законодавстві
Тут потрібен контекст. Україна переживає масштабну реформу системи медико-соціальної експертизи. Після гучних скандалів із фальшивими інвалідностями РНБО у жовтні 2024 року ухвалила рішення про тотальну перевірку всіх сумнівних випадків. Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», яка запровадила абсолютно новий порядок – оцінювання повсякденного функціонування особи замість класичної МСЕК.
З 1 січня 2025 року повноваження старих МСЕК припинилися. Натомість з’явилися експертні команди та Центр оцінювання функціонального стану особи. Саме цей Центр отримав право перевіряти обґрунтованість рішень, ухвалених МСЕК до кінця 2024 року.
Але – і це принципово – законодавець чітко прописав, хто саме і за яких підстав може ініціювати таку перевірку. Пункт 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та підпункт 2 пункту 8 Положення про експертні команди (обидва документи затверджені згаданою постановою Кабінету Міністрів України №1338) визначають три можливі приводи. Перевірка проводиться на виконання постанови слідчого, постанови прокурора або ухвали слідчого судді. Або за запитом спеціальної робочої групи з моніторингу. Або за результатами автоматичного моніторингу електронної системи.
Ось тут і криється головна юридична проблема цієї справи.
Запит – це не постанова
Слідчий відділ поліції надіслав до Центру звичайний лист-запит. Не постанову слідчого, яка є процесуальним документом у кримінальному провадженні, а саме запит – інформаційне звернення. І це не просто гра слів.
Суд чітко розмежував ці поняття. Постанова слідчого – це документ, який виноситься у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом порядку, має суворо визначену форму, реквізити і юридичну силу. Запит же – лише прохання надати інформацію або вчинити певні дії. Він не створює юридичного обов’язку проводити перевірку, яка може позбавити людину статусу інваліда.
Вінницький окружний адміністративний суд визнав: посилання відповідача на «запит» як на підставу для перевірки є юридично неспроможним. Перевірку розпочали без належної правової підстави, що свідчить про перевищення повноважень і порушення принципу законності. До речі, Сьомий апеляційний адміністративний суд у квітні 2026 року підтвердив аналогічну позицію в іншій справі. Тож це не поодинокий випадок, а усталена практика.
А де ж людина?
Другий больовий аспект – процедура. Експертна команда ухвалила рішення про скасування групи інвалідності заочно. Без повідомлення особи, без її участі, без можливості надати пояснення чи додаткові медичні документи.
Відповідач аргументував це тим, що закон не зобов’язує проводити особистий огляд, якщо наявних паперів достатньо для висновку. Але суд із цим категорично не погодився – і цілком обґрунтовано.
Коли йдеться про позбавлення людини вже набутого права, стандарти процедурної справедливості мають бути підвищеними. Це не ситуація, де особа вперше звертається по встановлення інвалідності. Це випадок, коли статус уже існує, працює, на нього спираються пенсійні виплати та соціальні гарантії. І раптом усе це зникає – просто тому, що хтось перечитав папери.
Суд наголосив: прийняття рішення без повідомлення позивача та без надання йому можливості висловити свою позицію фактично позбавило його права на участь у процедурі, яка безпосередньо зачіпає його права та інтереси. Жодних доказів того, що заочний формат у такій ситуації прямо дозволений нормативними актами, відповідач не надав.
Що вирішив суд
13 травня 2026 року Вінницький окружний адміністративний суд постановив: визнати рішення експертної команди №ЦО-1044/34 від 5 березня 2025 року протиправним і скасувати його.
Суд також стягнув з державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» на користь позивача 1211 гривень 20 копійок судового збору.
Практичний наслідок – людині повертають статус особи з інвалідністю, відновлюють пенсійні виплати і всі соціальні гарантії. Але головне навіть не в цьому. Головне – суд чітко окреслив межі, за які не можуть виходити експертні команди під час масових перевірок.
Кілька важливих орієнтирів для тих, хто опинився в подібній ситуації
По-перше, перевірка обґрунтованості рішення МСЕК – це не каральна операція, а процедура з чіткими правовими рамками. Якщо ці рамки порушено – рішення можна і треба оскаржувати.
По-друге, запит правоохоронного органу сам по собі не є достатньою підставою для ініціювання перевірки. Потрібна саме постанова слідчого, прокурора або ухвала слідчого судді – тобто повноцінний процесуальний документ, а не звичайний лист.
По-третє, вас зобов’язані повідомити, якщо планується повторне оцінювання. Скасування групи інвалідності за вашою спиною – це грубе порушення, яке суд має всі підстави визнати незаконним.
І останнє. Судова практика останнього року показує досить чітку тенденцію: коли експертні команди діють без належних процедурних підстав, адміністративні суди дедалі частіше стають на бік громадян. Прецеденти вже є, аргументація напрацьована – залишається лише не боятися відстоювати свої права.
