Уявіть: вас ще у 2001 році визнали непридатним до військової служби й офіційно виключили з обліку. Минає 25 років. Ви спокійно живете, навіть не думаєте про ТЦК. І раптом одного дня вас затримують на вулиці, везуть на ВЛК, визнають придатним – і вже надвечір ви солдат військової частини. Саме така історія сталася з позивачем у справі №140/5657/26, яку розглянув Волинський окружний адміністративний суд. І фінал у неї – на щастя для чоловіка – позитивний.
Що сталося насправді
10 травня 2001 року військово-лікарська комісія ухвалила рішення: позивач непридатний до військової служби. Підстава – стаття 78А Наказу Міністерства оборони України №2/1994. Наслідок – виключення з військового обліку. Іншими словами, держава офіційно сказала: «Ви більше не військовозобов’язаний, жодних обов’язків перед армією у вас немає».
Минає чверть століття. 6 квітня 2026 року чоловіка затримують – за версією ТЦК, для перевірки військово-облікових документів. Паперового документа при собі не було, «Резерв+» на телефоні не відкрився. Чоловік усно повідомив: я виключений з обліку за станом здоров’я. Йому запропонували проїхати до ТЦК – нібито для перевірки наявних хвороб.
Того ж дня ВЛК проводить медичний огляд і визнає його придатним до військової служби. Виходить наказ начальника ТЦК про призов, і чоловіка направляють до військової частини. Усе відбувається блискавично – одним днем.
Але є суттєвий нюанс. У паперовому військово-обліковому документі позивача чітко зазначено: «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку». Така сама інформація була й у застосунку «Резерв+». Більше того – на адвокатський запит ТЦК письмово підтвердив, що станом на квітень 2026 року цей громадянин на обліку не перебував і не призивався. Як же тоді його мобілізували?
Два різних статуси: зняття і виключення
Суд почав із базового розмежування. У Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу» є два поняття: «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». І це не просто гра слів – між ними прірва.
Коли людину знімають з обліку – вона залишається військовозобов’язаною, просто обліковується в іншому ТЦК. А от виключення з обліку означає повну втрату статусу військовозобов’язаного. Саме це сталося з позивачем ще у 2001 році: рішенням ВЛК його визнали непридатним і виключили з обліку, тобто припинили будь-який правовий зв’язок із військовою службою.
Суд послався на правову позицію Верховного Суду у справі №280/2880/24. Там чітко сказано: громадяни, виключені з військового обліку, втрачають статус військовозобов’язаного. А якщо немає статусу – немає й обов’язку проходити ВЛК, отримувати повістки чи бути мобілізованим.
Відповідач-1 проігнорував цю обставину. Хоча, на думку суду, після отримання повідомлення про виключення позивача з обліку ТЦК був зобов’язаний перевірити цю інформацію й урахувати її. Не зробив – отже, діяв протиправно.
Що не так із повторною ВЛК
Окремо суд розібрав процедуру медичного огляду. І тут теж усе пішло не за правилами.
Згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, особи, визнані непридатними до служби, можуть проходити повторний огляд тільки після обов’язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров’я. Мета – підтвердити або змінити раніше встановлений діагноз. Також перед оглядом обов’язково проводять аналізи крові, сечі, ЕКГ, флюорографію тощо.
ТЦК не надав суду жодного доказу, що позивача направляли на такі обстеження. Немає в матеріалах справи й результатів лабораторних досліджень. Інакше кажучи, вся процедура повторної ВЛК звелася до формального огляду й висновку «придатний» – без належного медичного підґрунтя.
Крім того, суд звернув увагу на важливу деталь. Закон №3621-IX зобов’язав пройти повторний медичний огляд лише одну категорію громадян – тих, кого раніше визнали обмежено придатними. І для них встановили конкретний строк – до 5 червня 2025 року. А от щодо повністю непридатних жодного такого обов’язку законодавець не передбачив.
Ланцюжок, який розсипався
Тепер найцікавіше: правові наслідки.
Суд застосував логіку, відому в праві як доктрина «плодів отруєного дерева». Суть її проста: якщо дерево отруйне, то й плоди від нього теж. Незаконні дії не можуть породжувати законний результат.
Усе почалося з того, що постанова ВЛК про придатність була прийнята без дотримання процедури. Отже, ця постанова – «отруйне дерево». А її «плоди» – наказ ТЦК про призов і наказ командира військової частини про зарахування до особового складу. Весь ланцюжок мав бути скасований, і суд це зробив.
Тут варто згадати й принцип «належного урядування», сформульований Європейським судом з прав людини у справі «Рисовський проти України». Державний орган не може отримувати вигоду від власних помилок. Якщо ТЦК проігнорував інформацію про виключення людини з обліку, ризик цієї помилки лягає на державу, а не на громадянина.
Представники ТЦК і військової частини у відзивах наполягали: процедура призову є незворотною, скасування наказу не поверне попередній стан. Суд із цим категорично не погодився. У рішенні є пряме посилання на постанову Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі №520/7954/22, де підтверджено можливість звільнення з військової служби через скасування наказів про мобілізацію та зарахування до списків частини.
Що вирішив суд
17 червня 2026 року Волинський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким:
– визнав протиправною та скасував постанову ВЛК про визнання позивача придатним до служби;
– визнав протиправним і скасував наказ начальника ТЦК №223 від 06.04.2026 про призов;
– визнав протиправним і скасував пункт 1.1 наказу командира військової частини №99 від 06.04.2026 про зарахування до списків особового складу;
– зобов’язав військову частину виключити позивача зі списків особового складу та звільнити з військової служби.
Це і є те саме скасування мобілізації, якого домагався позивач – повне, системне, з відновленням попереднього правового стану.
Єдине, в чому суд відмовив – це вимога зобов’язати ТЦК внести зміни до реєстру «Оберіг». Причина суто процесуальна: позивач не надав доказів, що до подання позову звертався до ТЦК із відповідною заявою. Раз спір із цього питання ще не виник, немає й предмета для судового розгляду. Суд захищає вже порушені права, а не ті, що можуть бути порушені колись у майбутньому.
Суд також стягнув із відповідачів на користь позивача судовий збір – по 1064,96 грн з кожного.
Чому ця справа важлива
По-перше, вона чітко показує: статус «виключений з військового обліку» – це не формальність і не дрібниця. Це юридичний факт, який повністю унеможливлює мобілізацію. Жоден ТЦК не має права його ігнорувати.
По-друге, суд підтвердив – скасування мобілізації через суд є реальним і дієвим механізмом захисту. Попри те, що відповідачі наполягали на «безповоротності» процедури призову, Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» не розрахований на ситуації, коли людина опинилася в армії з порушенням процедури. Якщо первинне рішення незаконне – усе, що на ньому збудовано, має бути демонтовано.
По-третє, справа №140/5657/26 нагадує про силу належного документування. У позивача був паперовий військово-обліковий документ із записами про непридатність і виключення. Була електронна інформація в «Резерв+». Була письмова відповідь ТЦК на адвокатський запит, яка підтверджувала відсутність на обліку. Саме ці докази стали фундаментом для успішного скасування мобілізації.
Крім того, суд не оминув і моральний вимір проблеми. «Питання мобілізації та призову є надзвичайно важливими в умовах воєнного стану, – зазначено в рішенні, – проте ці обставини не можуть бути виправданням порушень». Потреба в мобілізаційному ресурсі не дає права нехтувати законом і правами конкретної людини.
Якщо вас мобілізували, а ви переконані, що це сталося незаконно – ця справа доводить: судовий захист працює. Потрібні лише докази, витримка і фаховий юридичний супровід.
