Скасування постанови про адміністративне правопорушення – саме так завершилася справа, яку 26 жовтня 2026 року розглянув Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області. Головував у процесі суддя Мазурок О.В. Чоловік побачив у «Резерв+» позначку про порушення правил військового обліку, а згодом дізнався, що ТЦК та СП оштрафував його на 17 000 гривень.
Розберімося, що саме сталося і чому суд став на бік людини.
Що вирішив ТЦК та СП
Восьмого вересня 2026 року начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки виніс постанову №R763353. За його висновком, чоловік не з’явився за викликом у строк і місце, зазначені в повістці, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Кваліфікація – ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ця частина статті стосується особливого періоду й передбачає для громадян штраф від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Саме тому сума вийшла такою відчутною.
Що заперечував чоловік
Позивач наполягав: жодних правил військового обліку він не порушував. Свої військово-облікові дані уточнив, і це підтверджує відповідна відмітка. Повістку про виклик до ТЦК та СП він не отримував, а про саму постанову дізнався лише із застосунку.
Окремо він наголосив, що має відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». З витягу «Резерв+» справді видно: дані уточнено 31.10.2025, а відстрочка діє до завершення мобілізації.
Тут важливий момент. У постанові немає жодної конкретики про повістку: ні номера, ні дати надсилання, ні опису вкладення, ні доказів отримання. Немає й дати, часу та місця самого правопорушення. Тому вимога про скасування постанови про адміністративне правопорушення виглядала цілком логічно.
Хто має доводити порушення
Адміністративна справа будується на доказах. Стаття 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення прямо каже: наявність чи відсутність правопорушення та винність особи встановлюють виключно на підставі доказів. Збирати їх має той, хто уповноважений складати протокол, тобто ТЦК та СП.
Стаття 280 того ж Кодексу зобов’язує посадовця з’ясувати, чи було порушення взагалі, чи винна людина, чи є підстави для відповідальності. Стаття 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення додає: без події та складу правопорушення провадження не можна навіть розпочати, а розпочате підлягає закриттю.
В адміністративному суді діє своє правило. Стаття 77 КАС України перекладає тягар доказування на відповідача: саме суб’єкт владних повноважень мусить довести правомірність свого рішення і подати всі наявні матеріали.
Пастка в примітці до статті 210 КУпАП
Окрема деталь, яку часто забувають. Примітка до ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення не дозволяє застосовувати статті 210 і 210-1, якщо держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів може отримати потрібні персональні дані через електронну взаємодію з іншими реєстрами, базами та банками даних державних органів.
Простими словами: якщо інформацію реально витягнути з реєстрів, викликати людину повісткою і штрафувати за неявку не можна. У ТЦК та СП сьогодні є доступ до потрібних систем, тож навіщо взагалі був потрібен виклик, залишилося без відповіді. Суд це теж відзначив.
Як має виглядати належне оповіщення
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, у пункті 29 перелічує обов’язкові реквізити повістки. Це прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, найменування ТЦК, мета виклику, місце, день і час явки, реєстраційний номер повістки, підпис посадової особи та роз’яснення наслідків неявки.
Пункт 41 цього ж Порядку № 560 описує, що вважається належним підтвердженням оповіщення. Якщо повістку вручали особисто – це підпис про отримання, відеозапис вручення або відеозапис відмови. Якщо надсилали поштою – день отримання відправлення, підтверджений документами поштового оператора, або відмітка про відмову від отримання, або відмітка про відсутність особи за адресою.
Додаються сюди й Правила надання послуг поштового зв’язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270. Пункти 82 і 85 вимагають, щоб рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» вручали особисто адресату. Якщо людина не прийшла по неї протягом трьох робочих днів, працівник зв’язку ставить позначку про відсутність за адресою і повертає лист відправнику.
Ще один орієнтир – Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Вони зобов’язують прибувати за викликом у строки, зазначені в отриманих документах. Ключове слово тут – отриманих.
Що не сподобалось суду в клопотанні ТЦК
Представник відповідача просив замінити неналежного відповідача. Мовляв, позивач не перебуває на обліку в цьому органі, а отже, між ними немає правовідносин. До клопотання додали витяг з реєстру «ОБЕРІГ», а саме облікову картку військовозобов’язаного.
Суд у задоволенні відмовив. Причина проста: витяг з «Резерв+» показує, що чоловік перебуває на обліку саме в цьому ТЦК та СП, а оскаржувану постанову виніс його начальник. Та й облікова картка у клопотанні стосувалася іншої людини, яка взагалі не є стороною у справі.
Що вирішив суд
Позов задоволено. Постанову начальника ТЦК та СП №R763353 від 08.09.2026 про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і штраф 17 000 гривень скасовано. Справу про адміністративне правопорушення закрито.
Підстави – ч. 1 ст. 247 КУпАП, яка говорить про закриття за відсутністю події і складу правопорушення, та ч. 3 ст. 286 КАС України. Суд наголосив: скасування постанови про адміністративне правопорушення неминуче, коли відповідач не довів ні сам факт неявки, ні вину людини.
Оскаржити рішення можна в апеляційному порядку. Скаргу подають протягом 10 днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Що робити, якщо штраф прийшов і вам
Перше – перевірте «Резерв+» і збережіть скріншоти своїх даних. Дата уточнення відомостей, наявність відстрочки, відсутність відміток про вручення повістки – усе це має значення.
Друге – подивіться на саму постанову. Якщо в ній немає номера повістки, дати, часу й місця порушення, це серйозний аргумент на користь скасування.
Третє – згадайте про примітку до ст. 210 КУпАП. Якщо ТЦК та СП міг отримати ваші дані з реєстрів, застосовувати штрафні статті він не має права.
І не зволікайте зі строками. На оскарження постанови у справах про адміністративні правопорушення закон відводить десять днів. Скасування постанови про адміністративне правопорушення – це не надзвичайна подія, а цілком реальний результат, якщо посадовці не змогли довести склад порушення.
