Скасування рішення ВЛК про придатність до військової служби та скасування наказу про призов – ось чого домагався чоловік, якого ще у 2023 році визнали непридатним і виключили з військового обліку. Волинський окружний адміністративний суд дослідив обставини справи № 140/8834/26 і погодився з позивачем. Розберімося, що саме сталося і чому суддям вистачило підстав для такого висновку.
Історія почалася задовго до мобілізації. 2 серпня 2023 року чоловік пройшов медичний огляд на Радехівській територіальній позаштатній постійно діючій ВЛК. Комісія визнала його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, керуючись статтею 57 «а» графи 2 Розкладу хвороб і наказом Міністерства оборони № 402 від 2008 року. Про це свідчить довідка № 2/6679 від 15 серпня 2023 року.
У тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного з’явилися відповідні записи. У графі про придатність за станом здоров’я зазначено протокол № 155 і рішення про виключення з обліку. У графі 14 – дату виключення. Тобто паперовий слід рішення існував, його ніхто не скасовував і не переглядав.
3 травня 2026 року все змінилося за один день. У Вінниці чоловіка зупинили представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки. За версією позивача, особисті документи, які підтверджували виключення з обліку, ніхто не перевірив. Його доставили на військово-лікарську комісію, і там він нібито вийшов уже придатним.
Далі – довідка ВЛК № 2026-05-03-1156-0070-7, взяття на військовий облік і наказ начальника ТЦК № 299/1 про призов та направлення до військової частини. Копію довідки, за словами чоловіка, йому на руки не видали. Він також написав заяву про відмову проходити огляд, бо вважав себе незобов’язаним.
Що відповідали військові
ТЦК наполягав: 3 травня 2026 року чоловіка зупинили для перевірки військово-облікових документів, але паперового документа при ньому не було, застосунок Резерв+ він не відкривав. Сам повідомив, що виключений з обліку за станом здоров’я, тож його й направили на перевірку.
Військова частина додала свої аргументи. Наказ про призов – це акт індивідуальної дії одноразового застосування, який вичерпав дію після реалізації. Скасування вже виконаного наказу не поверне людину в попередній стан. До того ж перелік підстав для звільнення з військової служби у статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» є виключним.
Що каже закон
Ключова норма тут – стаття 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Йдеться про Закон № 2232-XII від 25 березня 1992 року. Саме він регулює питання виключення громадян з військового обліку.
Суд звернув увагу на важливу деталь. У редакції, чинній на 2 серпня 2023 року, пункт 3 частини шостої статті 37 дозволяв виключати з обліку тих, кого ВЛК визнала непридатними з виключенням з обліку. У чинній редакції формулювання змінилося на «визнані непридатними до військової служби». Але суть залишилася: така людина втрачає статус військовозобов’язаного.
Суд окремо підкреслив різницю між зняттям і виключенням з обліку. Це різні підстави й різні наслідки. Людину, зняту з обліку, можуть узяти на нього повторно, а виключену – ні. Таку позицію свого часу висловив Верховний Суд у постанові від 21 травня 2025 року у справі № 280/2880/24.
Де процедура дала збій
Далі – найцікавіше. Пункт 3.3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом Міноборони № 402 від 14 серпня 2008 року, дозволяє повторно оглядати ВЛК людей, звільнених зі служби та визнаних непридатними. Але лише після обов’язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров’я.
Тобто спершу – обстеження, електронне направлення в ЕСОЗ, а вже потім комісія. Доказів такого обстеження щодо позивача відповідачі не надали. Немає їх і в матеріалах справи. Рішення ВЛК 2023 року ніхто не переглядав, не скасовував і не змінював.
Суд нагадав і про пункт 3.4 того ж Положення. Перед оглядом військовозобов’язаному роблять аналізи крові та сечі, серологічні тести, визначають групу крові, роблять знімок грудної клітки, ЕКГ, а людям старшим 40 років – ще й міряють внутрішньоочний тиск. Нічого з цього 3 травня 2026 року, судячи з матеріалів, не проводилося.
Окремо суд зазначив: у довідці немає відмітки про ознайомлення позивача з постановою ВЛК. А сам він стверджував, що огляду лікарів не проходив. Виходить, скасування рішення ВЛК про придатність до військової служби тут цілком логічне, бо процедуру провели з порушеннями.
Важливий нюанс – обов’язок проходити повторний огляд для людей, визнаних непридатними, законодавець не встановив. Повторний огляд у 2025 році стосувався тих, кого раніше визнали обмежено придатними. Це зовсім інша категорія.
Ланцюг рішень і «плоди отруйного дерева»
Суд вибудував логіку далі. Якщо первинне рішення протиправне, то все, що з нього випливає, теж. Наказ про призов, зарахування до списків особового складу – похідні. Тут суд згадав доктрину «плодів отруйного дерева», яку використовує й Європейський суд з прав людини.
Простими словами: не можна отримати законний результат із незаконних дій. Рішення про придатність, оформлене з порушеннями, не могло стати підставою для законного призову. Тому і наказ № 299/1 від 3 травня 2026 року в частині призову та направлення чоловіка визнали протиправним.
Відповідачі наполягали, що мобілізація незворотна. Суд це відкинув. Він послався на постанову Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 520/7954/22, де підтверджено можливість звільнення зі служби після скасування наказів про мобілізацію. Інакше незаконно мобілізована людина не мала б жодного шансу на поновлення прав.
Що вирішив суд
Позов задовольнили повністю. Скасування рішення ВЛК про придатність до військової служби, оформлене довідкою № 2026-05-03-1156-0070-7, визнали правомірною вимогою. Наказ начальника ТЦК № 299/1 у відповідній частині теж скасували.
Крім того, суд зобов’язав військову частину виключити чоловіка зі списків особового складу. Це і є той ефективний спосіб захисту, про який ідеться у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Про судовий збір. Позивач сплатив 1331,20 грн, але позов подавався в електронній формі через систему «Електронний суд». Тому застосували коефіцієнт 0,8 і стягнули на його користь 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Надміру сплачену суму можна повернути за окремим клопотанням.
Рішення набирає законної сили за статтею 255 КАС України. Оскаржити його можна протягом тридцяти днів у Восьмому апеляційному адміністративному суді. Якщо вам доводилося доводити свій статус в обліку – починайте з документів, які підтверджують виключення. У цій справі саме вони, разом із порушенням процедури огляду, і змінили результат.
