Скасування штрафу за неявку за повісткою – саме цього домігся чоловік із Хмельниччини, якого покарали на 17 000 гривень. Історія почалася з позначки «розшук ТЦК» у застосунку «Резерв+», а завершилася рішенням суду на його користь. Давайте розберемо, що саме пішло не так у діях територіального центру комплектування і чому цей випадок варто знати кожному військовозобов’язаному.
Позначка, яка коштувала 17 тисяч
Дванадцятого вересня 2026 року чоловік 1996 року народження відкрив «Резерв+» і оновив свої дані. Серед розширеної інформації він натрапив на відмітку про порушення правил військового обліку. Поруч була згадка про так званий розшук ТЦК та СП.
Того ж дня начальник територіального центру комплектування виніс постанову №R773181. За нею чоловіка притягнули до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Покарання – штраф 17 000 гривень.
У самій постанові йшлося, що за результатами вивчення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів встановлено: громадянин не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці. Посилалися при цьому на ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Але чи була та повістка насправді? Ось тут і починається найцікавіше.
Що заперечував позивач
Чоловік був категоричний: жодних правил військового обліку він не порушував. Свої військово-облікові дані він уточнив вчасно, про що є відповідна відмітка. До того ж у нього діяла чинна відстрочка від призову під час мобілізації.
Про постанову №R773181 він дізнався аж ніяк не від ТЦК. І про повістку, яку йому нібито надсилали, теж не чув. У самій постанові, наголошував він, немає ані номера повістки, ані дати її надсилання. Немає опису вкладення, який підтвердив би вміст відправлення. Немає й доказів отримання.
Логіка проста: якщо немає доказів надсилання повістки, то немає й підстав для штрафу.
Хто має доводити правоту
Тут згадаймо базовий принцип. За ч.2 ст.19 Конституції України органи влади та їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
А ще є ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України. Вона прямо каже: в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок довести правомірність свого рішення лежить на відповідачеві. Тобто не людина має доводити, що вона не порушник, а ТЦК – що штраф справедливий.
І ось тут відповідач не впорався.
Чого не було в матеріалах справи
Суд дослідив матеріали й побачив прогалини. Представник відповідача не пояснив, з якою метою взагалі направляли повістку. Не надав доказів ані направлення, ані отримання чи неотримання. У постанові не вказано дату, на яку чоловік мав з’явитися. Немає ні дати, ні часу, ні місця вчинення самого правопорушення.
Погодьтеся, це вже серйозний сигнал. Адже за ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа під час розгляду справи зобов’язана з’ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа, чи є обставини, що пом’якшують відповідальність. Без цих відповідей постанова триматися не може, а скасування штрафу за неявку за повісткою стає неминучим.
Що каже закон про повістку
Абзац 1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» справді зобов’язує громадян з’являтися за викликом ТЦК у строк та місце з повістки. Але обов’язок виникає лише тоді, коли повістку належно вручили.
Порядок проведення призову, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, у п.41 чітко перелічує, що вважати належним підтвердженням оповіщення. Якщо повістку вручали особисто – це підпис про отримання або відеозапис. Якщо надсилали поштою – це день отримання за документами поштового оператора, або відмітка про відмову, або відмітка про відсутність особи за адресою.
А пункт 29 того ж Порядку вимагає, щоб у повістці були прізвище та ім’я, мета виклику, місце, день і час явки, реєстраційний номер. Якщо цих даних немає, годі говорити про належне оповіщення.
Згадаймо й Правила надання послуг поштового зв’язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270. Їхній п.82 говорить: рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» вручають особисто адресату. Якщо людини немає вдома, працівник пошти інформує її за телефоном або кладе повідомлення в скриньку. А через три робочі дні без реакції ставить відмітку «адресат відсутній за зазначеною адресою».
Примітка, яка рятує від штрафу
Є ще один нюанс, про який багато хто не знає. Примітка до ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення прямо встановлює: положення статей 210 і 210-1 не застосовуються, якщо держатель Єдиного реєстру може отримати потрібні персональні дані через електронну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів.
Простими словами: якщо ТЦК може дізнатися інформацію з реєстру, не викликаючи людину повісткою, то штрафувати за неявку не можна. Саме тому скасування штрафу за неявку за повісткою в таких випадках стає цілком передбачуваним.
Відстрочка, про яку забули
Окремо суд звернув увагу на витяг із «Резерв+». З нього видно, що чоловік уточнив дані вчасно. І що в нього була чинна відстрочка від мобілізації до 30 жовтня 2026 року. Підстава – п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», догляд за тяжкохворим членом сім’ї.
Виникає слушне питання: навіщо викликати повісткою людину, яка має законну відстрочку і вже уточнила свої дані? Схоже, відповідь на це питання в матеріалах справи так і не з’явилася.
Що вирішив суд
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області під головуванням судді Мазурок О.В. розглянув справу за правилами спрощеного провадження, без виклику сторін. Рішення ухвалили 26 жовтня 2026 року.
Суд дійшов висновку: відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами склад правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А отже, притягнення до відповідальності було безпідставним.
За ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу. Що суд і зробив.
Постанову начальника ТЦК від 12 вересня 2026 року №R773181 скасували повністю.
Що це означає на практиці
Скасування штрафу за неявку за повісткою у справі №2-а/686/498/26 тримається на одній простій істині. Штраф без доказів оповіщення не має сили. Якщо ТЦК не може показати ні номера повістки, ні підтвердження її надсилання, ні відмітки пошти, то й склад правопорушення розсипається.
Тому, якщо ви побачили в «Резерв+» запис про розшук або порушення, не панікуйте. Спершу перевірте, чи є в матеріалах справи докази того, що повістку вам реально вручали. Часто там немає нічого, крім загальних формулювань.
На рішення можна подати апеляційну скаргу протягом 10 днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Якщо ж ви опинилися в схожій ситуації зі штрафом, уважно вивчіть постанову. Відсутність дати, часу й місця правопорушення – це вже привід оскаржувати.