Спадкування майна дитиною

Досить частими є випадки, коли батьки або інші родичі складають заповіт на користь дитини, ще частішими є випадки, коли дитина є спадкоємцем по закону або спадкує свою обов’язкову частку у майні, навіть за умови, що її не вказано у заповіті.

Згідно з законодавством, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (18-ти років). Окрім цього, дітей за критерієм віку (та можливостей здійснення своїх прав) поділяють на дві групи:

– малолітні діти (від народження до 14 років),

– неповнолітні діти (14-18 років).

А коли мова йде про спадкування, то є ще одна група дітей – бо для цілей спадкування, дитина має такий статус навіть ще до народження, оскільки відповідно до закону, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Звичайно діти не мають можливості повною мірою здійснювати та захищати свої права, вони самостійно не можуть вчиняти всі необхідні юридичні дії для прийняття спадщини та виконувати обов’язки, а тому за ними закріплені спеціальні гарантії щодо прийняття спадщини:

  • право на обов’язкову частку у спадщині,
  • особливий порядок прийняття та відмови від спадщини,
  • контроль за спадкуванням з боку органів опіки та піклування.

Обов’язкова частка у спадщині

Відповідно до ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця успадковують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у спадкуванні за законом (обов’язкова частка).

Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшеною судом, враховуючи відносини між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інші обставини, які мають важливе значення.

Особливий порядок прийняття спадщини

Малолітні та неповнолітні вважаються такими, що прийняли спадщину в силу прямого припису закону.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 статті 1269 ЦК України заява для прийняття спадщини дитиною надається та підписуються батьками (одним із них, якщо інша померла), які діють на користь і від імені малолітньої дитини. Заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, неповнолітньою дитиною (14-18 років) подається та підписується нею самостійно.

Дітям-сиротам, які стали спадкоємцями правову та іншу допомогу надають органи опіки та піклування.