Спори щодо страхових виплат у зв’язку з професійним захворюванням належать до адміністративної юрисдикції – такий важливий висновок зробив Верховний Суд у справі № 176/2469/22. І якщо ви опинилися в подібній ситуації, помилка з вибором суду може коштувати вам кількох років марних ходінь по судових кабінетах.
Давайте розберемо цю історію докладно. Вона – як детектив, тільки замість злочинців тут фігурують державні органи, а замість здогадок – судові рішення, які врешті привели до несподіваної розв’язки.
Що сталося: коротко про суть конфлікту
Жінка звернулася до суду після смерті чоловіка. Її чоловік майже 20 років пропрацював у шкідливих умовах – був помічником футерувальника, футерувальником і чистильником на гірничо-збагачувальному комбінаті. У лютому 2018 року лікарсько-експертна комісія встановила йому професійне захворювання – рак легенів. Акт розслідування підтвердив: хвороба спричинена впливом іонізуючого випромінювання на роботі.
Але далі почалися проблеми. Чоловік помер 22 березня 2018 року, буквально наступного дня після того, як медичний висновок надійшов до Фонду соціального страхування. Медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) він за життя так і не пройшов – не встиг. А без висновку МСЕК ані групу інвалідності, ані ступінь втрати працездатності йому не визначили.
Його дружина вирішила, що це несправедливо. Вона звернулася до суду з вимогою стягнути з Пенсійного фонду (який став правонаступником Фонду соціального страхування) одноразову виплату в розмірі 176 200 грн, щомісячні страхові виплати за період з березня 2018 року по грудень 2022 року – понад 437 тисяч гривень, а також щомісячні виплати пожиттєво.
Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій
Кіровський районний суд Дніпропетровська у жовтні 2024 року у задоволенні позову відмовив. Дніпровський апеляційний суд у лютому 2025 року це рішення залишив без змін.
Логіка судів була такою. По-перше, померлий за життя не пройшов МСЕК, тож ступінь втрати працездатності не визначався. А без цього Фонд не міг розрахувати розмір страхових виплат. По-друге, позивачка не є спадкоємицею страхових виплат, бо її чоловік за життя їх не отримував – відповідно, і заборгованості перед ним не виникло. І по-третє, суд не може підміняти собою МСЕК – це дискреційні повноваження медичного органу.
Крім того, суди відхилили висновок судово-медичної експертизи, проведеної в іншій справі. Та експертиза прямо вказувала: смерть чоловіка настала саме від професійного раку легенів, тобто причинно-наслідковий зв’язок є. Але суд визнав цей доказ неналежним – мовляв, причинний зв’язок смерті з професійним захворюванням має встановлювати виключно МСЕК.
Несподіваний поворот: Верховний Суд змінює правила гри
Коли справа дійшла до Верховного Суду, все пішло зовсім не так, як можна було очікувати. Касаційний суд навіть не став заглиблюватися в суть спору – чи мала жінка право на виплати, чи правильно суди оцінили докази, чи справді потрібен висновок МСЕК. Натомість Верховний Суд поставив значно фундаментальніше питання: а чи туди взагалі позивачка подала позов?
І виявилося, що ні. Справа № 176/2469/22, за висновком Верховного Суду, мала розглядатися не в порядку цивільного, а в порядку адміністративного судочинства.
Чому так? Ключовий момент ось у чому. Пенсійний фонд України, коли йдеться про призначення, нарахування і виплату страхових сум, діє як суб’єкт владних повноважень. Він виконує публічно-владні управлінські функції. А спори з суб’єктом владних повноважень щодо реалізації цих функцій – це сфера адміністративної юрисдикції.
Верховний Суд послався на цілу низку власних попередніх рішень. Зокрема, на постанову Великої Палати від 5 травня 2020 року у справі № 761/21898/16-ц, де чітко сказано: спори про обчислення, призначення, перерахунок і одержання виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням слід розглядати за правилами адміністративного судочинства. Таку ж позицію Велика Палата висловила у постанові від 9 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18.
Чому це важливо для звичайної людини
Тут варто зупинитися і пояснити простими словами. Уявіть, що ви приходите до банку оформлювати кредит – це цивільні відносини, ви рівні сторони. А тепер уявіть, що ви приходите до податкової – тут усе інакше, податкова має владні повноваження щодо вас. Так само і з Пенсійним фондом: коли він вирішує, призначати вам страхові виплати чи ні, він діє як орган влади.
Саме тому спори щодо страхових виплат – це не цивільні спори. І якщо ви помилитеся з вибором суду, то ризикуєте отримати рішення про закриття провадження навіть після кількох років розгляду.
До речі, Верховний Суд роз’яснив і те, що робити далі. У позивачки є 10 днів з моменту отримання постанови, щоб подати заяву про направлення справи до адміністративного суду. Тобто справа не «згоріла» – вона просто має продовжитися в іншому суді.
У чому ж головна проблема позивачки
Якщо відволіктися від юрисдикційного питання, то по суті ситуація у жінки справді складна. Її чоловік помер, не встигнувши пройти МСЕК. А згідно з Інструкцією про встановлення причинного зв’язку смерті з професійним захворюванням (затверджена наказом МОЗ № 606 від 15 листопада 2005 року), саме МСЕК на підставі поданих документів надає висновок щодо такого зв’язку.
Водночас стаття 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 1105-XIV) говорить, що причинний зв’язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. І тут важливий нюанс: у законі не написано, що це має бути виключно МСЕК. Можливо, саме це і стане предметом розгляду в адміністративному суді.
Крім того, у матеріалах справи є вагомий доказ – висновок комісійної судово-медичної експертизи № 43/21, проведеної Державною спеціалізованою установою «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України». Експертиза прямо встановила: смерть настала від професійного захворювання. Але цивільні суди цей висновок відхилили. Чи зробить так само адміністративний суд – питання відкрите.
Практичний урок: куди подавати позов
Отже, що варто запам’ятати. Якщо ви сперечаєтеся з Пенсійним фондом (або його територіальним управлінням) щодо призначення, перерахунку чи виплати страхових сум – ваш шлях лежить до адміністративного суду. Не до районного суду в порядку цивільного судочинства, а саме до адміністративного.
Це стосується будь-яких виплат за Законом № 1105-XIV: і щомісячних страхових виплат, і одноразової допомоги, і виплат у зв’язку зі смертю потерпілого. У всіх цих випадках Фонд виступає як суб’єкт владних повноважень – а отже, спір є публічно-правовим.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в результаті скасувала рішення Кіровського районного суду від 1 жовтня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року, а провадження у справі № 176/2469/22 закрила. Тепер м’яч на боці позивачки – чи скористається вона правом на перенесення справи до адміністративного суду.
Чесно кажучи, ця історія добре ілюструє, як формальна процесуальна помилка може затягнути справу на роки. Позов подали ще у 2022 році, два суди пройшли повне коло розгляду, витратили час на дослідження доказів, заслуховування сторін – і все для того, щоб на фінальному етапі Верховний Суд сказав: «Вибачте, але ви звернулися не до того суду». Тому перед тим, як подавати позов, варто проконсультуватися з фахівцем щодо правильної юрисдикції. Це заощадить вам і час, і нерви, і гроші.
