Чи можна уникнути покарання за ст. 48 КК, якщо підробив документи, а потім їх використав? Верховний Суд у справі № 715/396/23 сказав чітке «ні». Давайте розберемо, чому суди першої та апеляційної інстанцій помилилися і який висновок варто взяти на озброєння.
Два проступки замість одного
У грудні 2022 року мешканець Чернівецької області ОСОБА_6 зробив дві речі, які згодом стали предметом розгляду аж у касаційній інстанції.
Спочатку вдома він підробив договір про поточний ремонт піднавісу для укриття дитячого садка та акт приймання виконаних робіт. Підписався від імені директора ПП «Інстал Буковина», поставив печатку підприємства. Кумедний нюанс: справжній директор ще в лютому 2022 року виїхав за кордон і не повертався, тож фізично не міг нічого підписувати.
А потім ОСОБА_6 пішов до Кам’янецької сільської ради і пред’явив ці папери як справжні. Мета – зареєструвати бюджетні фінансові зобов’язання й отримати оплату за роботи.
Слідство кваліфікувало дії за двома частинами статті 358 Кримінального кодексу України: частина 1 – підроблення документів, частина 4 – використання завідомо підроблених документів. Обидва діяння є кримінальними проступками.
Суд вирішив пробачити
Глибоцький районний суд у лютому 2023 року звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності. Підстава – ст. 48 Кримінального кодексу України: зміна обстановки.
Чим керувався суд? Обвинувачений раніше не судимий, діяння – проступки, а головне – піднавіс для укриття під його керівництвом збудували повністю. Кам’янецька сільрада навіть надіслала клопотання, де це підтвердила. Логіка проста: об’єкт готовий, отже, й суспільна небезпека зникла. Апеляційний суд із цим погодився, і тоді прокурор пішов до Верховного Суду.
Ідеальна чи реальна: у чому різниця
Тут криється головна юридична проблема. Кримінальний кодекс України у статті 33 визначає сукупність правопорушень як ситуацію, коли особа вчинила два або більше діянь, за жодне з яких ще не засуджена. Але сукупність буває різною.
Ідеальна – це коли одним діянням вчиняються одразу кілька правопорушень. Приміром, один удар спричиняє і тілесні ушкодження, і образу представника влади.
Реальна – це коли різними, відокремленими діями вчиняються різні правопорушення. Саме так сталося у справі № 715/396/23. ОСОБА_6 спочатку вдома підробив документи, а згодом – в іншому місці, у приміщенні сільради – ці документи використав.
Нижчі суди наполягали на ідеальній сукупності: мовляв, усе об’єднане єдиним умислом, однією метою. Апеляція навіть послалася на пояснення обвинуваченого, який стверджував, що все відбулося в один день. Верховний Суд цю аргументацію відкинув.
Чому позиція Верховного Суду має значення
По-перше, частини 1 і 4 статті 358 КК описують нетотожні діяння. Підроблення і використання підробки відрізняються за об’єктивною стороною – це різні дії з різним змістом. Єдиний злочинний намір не перетворює два самостійних проступки на один.
По-друге, обидва проступки мають формальний склад. А це означає, що кожен із них вважається закінченим у момент вчинення самого діяння, незалежно від наслідків. Спочатку завершилося підроблення, а потім – використання.
І ось ключовий момент. Ст. 48 КК вимагає, щоб особа вчинила кримінальне правопорушення вперше. А коли маємо реальну сукупність – це вже не «вперше». Людина вчинила два окремих проступки. І те, що вони сталися в один календарний день, нічого не змінює – дата тут не рятує.
Зміна обстановки: що пішло не так
Окремо Верховний Суд пройшовся по аргументах про зміну обстановки. Ст. 48 КК передбачає дві окремі підстави для звільнення: або саме діяння втратило суспільну небезпечність, або особа перестала бути суспільно небезпечною.
Щодо першого: зміни мають бути масштабними – у суспільстві, державі, законодавстві. Добудова піднавісу не робить підробку документів менш небезпечною для авторитету органів влади. Об’єкт посягання тут – порядок управління, а не стан будівельних робіт.
Щодо другого: визнання вини, щире каяття і сприяння розкриттю – це похвально, але для ст. 48 КК потрібні інші зміни. Такі, що об’єктивно унеможливлюють вчинення нового правопорушення. Скажімо, тяжка хвороба або докорінна зміна життєвих обставин. Завершення будівництва до таких змін не належить.
Крім того, формальний склад проступку не вимагає настання шкоди – досить самого факту забороненої дії. Тож аргумент «піднавіс збудовано, збитків немає» просто не працює.
Фінал історії
Верховний Суд скасував ухвалу Глибоцького районного суду від 28 лютого 2023 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 12 квітня 2023 року. Справу направили на новий розгляд до суду першої інстанції.
Це рішення – нагадування для всіх судів: реальна сукупність кримінальних проступків унеможливлює застосування ст. 48 КК. І жодна формальна згода сторін чи відсутність матеріальних збитків не підмінить собою належного правового обґрунтування. Колегія суддів підкреслила: навіть коли прокурор не заперечує, суд зобов’язаний самостійно перевірити, чи є законні підстави для звільнення від відповідальності.
