Коли починається строк на апеляційне оскарження, якщо рішення ухвалили без вашого виклику? Уявіть ситуацію: слідчий суддя розглядає вашу скаргу, навіть не повідомивши про засідання. Ви отримуєте копію ухвали поштою, одразу подаєте апеляцію – і раптом суд повертає її назад. Мовляв, пропустили строк. Саме така історія стала предметом розгляду Верховного Суду у травні 2026 року, і вона чудово показує, як мають працювати процесуальні строки в кримінальному провадженні.
Що трапилось у справі
Слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області 17 липня 2025 року відмовив заявнику у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність слідчого. Рішення ухвалили без виклику людини – вона навіть не знала, що її питання взагалі розглядається.
Копію цієї ухвали заявник отримав аж 1 серпня 2025 року. І, не гаючи часу, 4 серпня подав апеляційну скаргу.
А далі – несподіваний поворот. Суддя Харківського апеляційного суду повернув скаргу на підставі пункту 4 частини 3 статті 399 Кримінального процесуального кодексу України. Як він міркував? Останній день подачі апеляції – 22 липня 2025 року (рівно п’ять днів після ухвалення рішення). А скаргу принесли 4 серпня. Строк пропущено, клопотання про поновлення немає – повертаємо.
На перший погляд усе формально правильно. Але є нюанс.
Коли насправді починається строк на апеляційне оскарження
Ключове питання тут – від якої дати відраховувати п’ять днів? Від дня, коли суддя підписав ухвалу? Чи від дня, коли ви реально про неї дізналися?
Ще у 2019 році Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала чітку позицію. У постанові від 4 листопада 2019 року (справа №760/12179/16-к) сказано прямо: якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, то строк на апеляційне оскарження для цієї особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення. Жодні інші джерела інформування до уваги не беруться.
І це логічно. Бо як ви можете оскаржити те, про що навіть не знаєте?
У нашій справі заявник отримав копію ухвали 1 серпня, а скаргу подав 4 серпня. Тобто в межах п’ятиденного строку – жодного пропуску.
Верховний Суд, перевіряючи цю справу, звернув увагу на очевидне: суддя апеляційного суду навіть не спробував з’ясувати, чи був присутній заявник при ухваленні рішення, коли йому направили копію і чи взагалі мав місце пропуск строку. А такі дії – це вже істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, передбачене частиною 1 статті 412 КПК.
Що вимагає закон
Кримінальний процесуальний кодекс України не дарма приділяє стільки уваги праву на оскарження. Стаття 370 КПК вимагає, щоб кожне судове рішення було законним, обґрунтованим і вмотивованим. А пункти 1, 2 та 17 статті 7 КПК закріплюють право на оскарження процесуальних рішень як одну з основних засад судочинства.
Крім того, частина 5 статті 304 КПК зобов’язує невідкладно надсилати копію ухвали про відмову у відкритті провадження особі, яка подала скаргу. Тобто законодавець свідомо вибудував механізм, за якого людина має спочатку реально отримати рішення, і лише потім від неї можна вимагати дотримання строків.
Апеляційний суд у цій справі все це проігнорував.
Несподіваний фінал
Здавалося б, усе ясно: Верховний Суд мав скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий розгляд. Але під час розгляду випливла цікава деталь.
Заявник не став сидіти склавши руки. Він подав повторну апеляційну скаргу – цього разу вже з клопотанням про поновлення строку. І Харківський апеляційний суд 8 грудня 2025 року таки поновив йому строк, розглянув апеляцію по суті й залишив рішення слідчого судді без змін.
Що це означає для касаційного провадження? Предмет спору просто зник.
Верховний Суд звернувся до власної практики. У постанові Касаційного кримінального суду від 21 березня 2024 року (справа №300/1125/18) міститься однозначний висновок: якщо після відкриття касаційного провадження за скаргою на повернення апеляції з’ясовується, що апеляційний суд усе ж розглянув скаргу по суті – касаційне провадження слід закривати.
Саме так і вчинила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду – закрила касаційне провадження. Бо оскаржувати повернення скарги, яку пізніше все одно прийняли й розглянули, вже безпредметно.
Чому ця справа має значення
Попри те що формально провадження закрили, правова позиція Верховного Суду залишається непохитною. Повернення апеляційної скарги через нібито пропуск строку на апеляційне оскарження без перевірки участі заявника в засіданні – це істотне порушення закону. І Кримінальний процесуальний кодекс України у статтях 395 та 399 такого не дозволяє.
Право на оскарження – не абстрактна декларація. Воно має бути реальним. А реальним воно стає лише тоді, коли ви знаєте, що саме оскаржуєте.
Тож якщо ви опинилися в подібній ситуації – рішення ухвалили без вас, а суд повертає вашу апеляцію через пропуск строку на апеляційне оскарження, – знайте: відлік починається не з дати в ухвалі, а з дня, коли ви фактично отримали її копію. І суд зобов’язаний це перевірити, перш ніж відмовляти вам у доступі до правосуддя.
