Парламент ще минулого року ухвалив закон, який вводить новий вид договору – студентський трудовий договір. Він дозволить здобувачам профтехосвіти отримувати гроші за роботу під час практики безпосередньо від підприємства, а не через навчальний заклад, як це було досі. Законопроєкт №13107-д «Про професійну освіту» вже прийнято в цілому, і серед інших змін він додає до Кодексу законів про працю нову норму – можливість укладати студентський трудовий договір. Давайте розберемося, що це означає для учнів професійних коледжів (колишніх ПТУ) і які тут є юридичні нюанси.
Що таке студентський трудовий договір
Це особливий вид договору між здобувачем освіти та підприємством, установою чи організацією. Його головна мета – поєднати дві речі: навчання на робочому місці (зокрема за дуальною формою) і виконання реальних трудових функцій. Інакше кажучи, студент не тільки проходить практику, а й працює, отримуючи за це винагороду.
Тривалість такого договору не може перевищувати строк навчання. Тобто це завжди строкові відносини, прив’язані до періоду здобуття освіти. Коли студент завершить програму, договір автоматично припиняється. К слову, це логічно: зв’язок із навчальним закладом є ключовою умовою.
А хіба студент не міг працювати й раніше
Міг. І зараз може. Чинні норми КЗпП дозволяють здобувачу освіти укласти звичайний трудовий договір – як строковий, так і безстроковий. Для таких працівників-студентів закон передбачає цілу низку пільг. Це додаткові оплачувані відпустки у зв’язку з навчанням, скорочений робочий час та інші гарантії.
Але річ у тім, що класичний трудовий договір не прив’язаний до освітньої програми. Студент просто влаштовується на роботу, а навчання залишається окремим процесом. Студентський трудовий договір, навпаки, вбудовує роботу в саме навчання – це частина освітнього процесу. Підприємство стає одночасно і місцем практики, і роботодавцем.
У Головному юридичному управлінні Верховної Ради выдзначили цікавий момент: право на працю у студентів було й без нового закону. Проте студентський трудовий договір створює зручніший механізм саме для дуальної освіти, де теорія одразу закріплюється практикою з оплатою.
Як оплачували практику до цього
Тут важливий нюанс. Стаття 53 Закону «Про освіту» у чинній редакції визначає, що під час виробничого навчання і практики здобувачам забезпечують робочі місця та безпечні умови, але трудові договори з практикантами не укладаються. Студенти-практиканти не зараховуються до штату підприємства. Якщо ж за виконану роботу передбачена оплата, гроші спочатку надходять на рахунок закладу освіти, а вже потім заклад виплачує їх студенту.
Така схема часто була незручною. Виплати затримувалися, а сам студент не мав прямого трудового зв’язку з тим, хто фактично користувався його працею. Новий підхід через студентський трудовий договір ламає цю схему: винагороду переказуватимуть безпосередньо студенту. Тобто жодних посередників в особі коледжу.
У чому суперечність із Законом «Про освіту»
Головне юридичне управління Верховної Ради звернуло увагу на колізію. Новий закон дозволяє укладати студентський трудовий договір і прямо платити студенту, тоді як базовий Закон «Про освіту» прямо каже: трудові договори з практикантами не укладаються, а оплата йде через заклад освіти. Виходить, що поки що ці дві норми суперечать одна одній.
Щоб усе запрацювало без конфлікту, імовірно, доведеться вносити зміни й до Закону «Про освіту». Або ж практику в межах дуальної освіти оформлюватимуть не як класичну «практику» в розумінні статті 53, а як роботу за окремим договором, який просто інтегрований у навчальний план. Побачимо, який шлях обере законодавець.
Що це дає звичайному студенту профтеху
Найперше – це прямі гроші. Уявіть: ви навчаєтесь на токаря, три дні на тиждень працюєте на заводі за студентським трудовим договором і отримуєте заробітну плату, а не стипендію чи символічну виплату через коледж. Для багатьох це може стати суттєвою фінансовою підтримкою ще на етапі здобуття освіти.
Другий момент – офіційне працевлаштування. Оскільки йдеться саме про трудовий договір, на студента поширюються гарантії КЗпП: оплата праці не нижче мінімальної, право на відпочинок, можливо, навіть лікарняні (якщо це передбачено умовами договору). Щоправда, новий закон поки що закріплює лише норму про винагороду, і детальний обсяг прав визначатиметься вже в конкретному договорі. Але сама ідея зрозуміла: практика перестає бути безкоштовним навантаженням.
І третє – роботодавець отримує вмотивованого працівника, який одразу знайомиться з реальними виробничими завданнями. Студент бачить результат своєї роботи, отримує досвід і паралельно заробляє. Як наслідок, після завершення навчання він уже має і трудовий стаж, і розуміння професії.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков