Уявіть, що ви – роботодавець, який хоче найняти спеціаліста з-за кордону. Зараз для цього треба пройти кілька кіл бюрократичного пекла. Але невдовзі ситуація може суттєво змінитися. Уряд пропонує скасувати дозвіл на застосування праці іноземців і замінити його єдиним документом – дозволом на проживання та роботу. Його видаватиме Державна міграційна служба.
Законопроєкт № 16073 від 15.09.2026 уже зареєстрований. Якщо його ухвалять, нові правила запрацюють через шість місяців після набрання чинності. Тож час розібратися в деталях є, але не так багато, як здається.
Що саме пропонують змінити
Стара система виглядала так: роботодавець отримував дозвіл на працевлаштування іноземця. Саме він ніс відповідальність за весь процес. Тепер усе перевертається з ніг на голову. Дозвіл отримуватиме сам іноземець, а не компанія.
Заява подаватиметься онлайн через новий Єдиний державний вебпортал. Це має значно спростити процедуру – не треба буде бігати по кабінетах із паперами. ДМС ухвалюватиме рішення протягом 30 календарних днів.
Але тут є нюанс. Перед тим, як найняти іноземця, роботодавець має отримати схвалення вакансії в службі зайнятості. Простіше кажучи, держава хоче переконатися, що на цю посаду справді немає кому претендувати серед українців. Серед критеріїв – неможливість заповнити вакансію за рахунок зареєстрованих безробітних.
Це логічний крок із погляду захисту внутрішнього ринку праці. Але для роботодавців це додатковий етап, який може затягнути процес найму.
Нові обов’язки роботодавців і серйозні штрафи
Ось тут починається найцікавіше. Зміни означають для роботодавців не лише спрощення, а й нові обов’язки. І відповідальність за порушення буде чималою – штраф 172 940 грн за кожного працівника. Відчуйте масштаб: якщо у вас працює п’ять іноземців із порушеннями, це вже майже мільйон гривень.
Про що треба пам’ятати роботодавцю:
- повідомляти ДМС про розірвання договору протягом 10 днів;
- повідомляти про зміни умов роботи також протягом 10 днів;
- вчасно сплачувати ЄСВ за іноземного працівника.
Щодо останнього пункту є жорстке правило. Якщо роботодавець не сплачуватиме єдиний соціальний внесок за іноземця два місяці поспіль, працівник втратить і дозвіл, і посвідку. Тобто людина фактично залишиться без законних підстав перебувати й працювати в Україні – через провину роботодавця.
Це, мабуть, найбільш болючий момент для іноземців. Бо вони стають заручниками платіжної дисципліни своїх роботодавців. Утім, такий підхід змушує бізнес відповідальніше ставитися до фінансових зобов’язань.
Скільки діятиме посвідка і що після звільнення
Посвідка діятиме протягом строку трудового договору плюс три місяці. Але є обмеження – не більше трьох років загалом. Це розумний компроміс: людина має час на адаптацію й пошук нової роботи, але безконтрольно перебувати в країні вона не зможе.
Після звільнення іноземець матиме три місяці на пошук нової роботи. Це суттєво краще, ніж у багатьох інших країнах. Наприклад, у деяких європейських державах після втрати роботи іноземець має покинути країну вже через 30–60 днів. Тут же дають цілих 90 днів, щоб знайти нове місце. Це дозволяє не панікувати й спокійно шукати варіанти.
Крім того, сам процес переходу до нового роботодавця стає простішим. Адже дозвіл “прив’язаний” до людини, а не до компанії. Іноземець може міняти роботу, не проходячи всю процедуру заново з нуля.
Хто отримає вільний доступ
Окрема категорія – ті, кому не потрібно буде проходити всю цю процедуру. Законопроєкт передбачає вільний доступ до ринку праці для:
- громадян ЄС;
- закордонних українців;
- студентів;
- виконавців за гіг-контрактами.
Це логічно. Наприклад, громадяни ЄС і так мають спрощений режим перебування в Україні. А закордонні українці – це люди з українським корінням, яким держава хоче полегшити повернення. Студенти ж отримують можливість підробляти під час навчання без зайвої бюрократії.
Гіг-контракти – це по суті цивільно-правові договори з резидентами Дія City. Тобто IT-фахівці, які працюють на українські компанії через гіг-контракти, зможуть легально перебувати в Україні як іноземці.
Що це означає на практиці
Для бізнесу зміни означають перерозподіл відповідальності. Раніше компанія контролювала весь процес від початку до кінця. Тепер ініціатива переходить до іноземця, але роботодавець усе одно відповідає за ключові речі – сплату ЄСВ, повідомлення про зміни умов, дотримання правил найму.
Ризики теж зростають. Штраф 172 940 грн – це серйозна сума, особливо для малого бізнесу. Тож варто заздалегідь налаштувати внутрішні процеси: призначити відповідального за моніторинг сплати ЄСВ, нагадування про строки повідомлень, перевірку статусу вакансій.
Крім того, бізнесу варто підготуватися до роботи з Єдиним державним вебпорталом. Це нова система, з якою доведеться розбиратися. Найкраще – протестувати її на ранніх етапах, щоб уникнути помилок, коли закон уже запрацює.
Для самих іноземців зміни радше позитивні. Вони отримують більше свободи й гнучкості. Посвідка “прив’язана” до людини, а не до конкретного роботодавця. Це дає змогу не боятися звільнення, бо є гарантований період для пошуку нової роботи.
Водночас варто розуміти: швидкого старту не буде. Процес схвалення вакансії в службі зайнятості може зайняти час. Плюс 30 днів на розгляд заяви ДМС. Тож планувати найм варто з запасом у кілька місяців.
Законопроєкт № 16073 ще не ухвалений, тож усе може змінитися під час розгляду в парламенті. Але якщо тенденція збережеться, Україна зробить крок до спрощення працевлаштування іноземців – з одночасним посиленням контролю за недобросовісними роботодавцями.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков