Уявіть: ви подали всі документи на відстрочку від мобілізації для догляду за батьками з інвалідністю, а у відповідь отримуєте суху відмову. Причина? «Відсутні відомості про інших членів сім’ї». Саме з такою ситуацією зіткнувся позивач у справі №560/4318/25, і Хмельницький окружний адміністративний суд 19 травня 2026 року визнав дії комісії протиправними.
Історія почалася в лютому 2025 року. Чоловік, батько якого має інвалідність II групи і потребує постійного стороннього догляду, звернувся до комісії при територіальному центрі комплектування із заявою про відстрочку. Підстава – пункт 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До заяви він додав усе, що вимагає закон: копії паспортів, свідоцтва про народження, витягу з акту огляду МСЕК, пенсійного посвідчення батька, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть, а також інші документи. Здавалося б – повний пакет. Жодних прогалин.
Однак 24 лютого 2025 року комісія ухвалила рішення №3/945 про відмову. Аргументація – відсутність відомостей про інших членів сім’ї. І все. Коротко, сухо, без жодних деталей.
Що насправді вимагає закон
Давайте розберемося, які умови ставить законодавство для отримання відстрочки від мобілізації для догляду за батьками з інвалідністю. Пункт 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дає право на відстрочку тим, хто має одного з батьків або одного з батьків дружини чи чоловіка з інвалідністю I чи II групи.
Є, щоправда, важлива умова: мають бути відсутні інші особи, які не є військовозобов’язаними та за законом зобов’язані утримувати цих батьків. Іншими словами – якщо у вашого батька з інвалідністю є, скажімо, інший повнолітній син, який не підлягає призову і може про нього піклуватися, вам можуть відмовити.
Тут важливий момент: якщо такі потенційні доглядальники самі мають інвалідність, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього) або відбувають покарання – це не перешкода для вашої відстрочки. І ще одне уточнення: коли невійськовозобов’язаних осіб для догляду немає, то доглядати за людиною з інвалідністю може лише одна особа з числа військовозобов’язаних – за вибором самої людини з інвалідністю.
Які документи подавати
Перелік документів для цієї підстави чітко визначений у Додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі – Порядок №560). Ось що вам потрібно:
– документ, що підтверджує інвалідність батьків: довідка МСЕК, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування, пенсійне посвідчення або інший документ із зазначенням групи та причини інвалідності;
– документи, що підтверджують родинні зв’язки – насамперед свідоцтво про народження;
– документи, які доводять неможливість інших осіб утримувати батьків з інвалідністю: це може бути довідка МСЕК про інвалідність інших членів сім’ї, висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу в постійному догляді, або документи про арешт чи відбування покарання.
Зверніть увагу саме на останній пункт – він часто стає вирішальним, коли йдеться про відстрочку від мобілізації для догляду за батьками з інвалідністю. У цій справі каменем спотикання стали не відсутні документи, а трактування самого формулювання «відсутність інших осіб».
Чому відмова виявилася незаконною
Позивач у заяві прямо вказав: інших осіб, які не є військовозобов’язаними та зобов’язані утримувати батька, немає. Комісія ж відповіла відмовою – мовляв, бракує відомостей про інших членів сім’ї.
Суд подивився на ситуацію інакше. По-перше, за пунктом 60 Порядку №560 комісія має право самостійно готувати запити до державних органів або використовувати інформацію з публічних електронних реєстрів. Тобто вона не обмежена лише тим, що подав заявник. Якщо виникли сумніви – перевірте через доступні державні реєстри.
По-друге, формулювання «відсутні відомості про інших членів сім’ї» не тягне на обґрунтовану відмову. Комісія не пояснила, яких саме відомостей не вистачає, чому заява позивача про відсутність інших осіб її не влаштувала і що ще потрібно було довести.
Тож рішення суду однозначне: відмова комісії від 24.02.2025 №3/945 у наданні відстрочки за пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є протиправною і підлягає скасуванню. Прямо і без застережень.
Неочікуваний поворот
Поки тривав судовий розгляд, ситуація змінилася. Позивач 5 лютого 2026 року звернувся через вебресурси для отримання відстрочки – і того ж дня отримав позитивне рішення. Тому суд відмовив у частині вимоги зобов’язати комісію надати відстрочку: вона вже була оформлена за тим самим пунктом 13.
Судові витрати: приємний бонус
Окремої уваги заслуговує питання судових витрат. Позивач сплатив 1211,20 грн судового збору за подання позову, і суд стягнув їх (разом із перерахунком – 1331,20 грн) на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Але це ще не все.
Чоловік також витратив 3028 грн на апеляційне оскарження ухвали суду на більш ранньому етапі розгляду. Сьомий апеляційний адміністративний суд свого часу відмовив у поверненні цих коштів. Однак Хмельницький окружний адміністративний суд, керуючись правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №500/2632/19, вирішив інакше. Логіка проста: коли справа повертається на новий розгляд, розподіл усіх судових витрат здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення. Тож позивачу компенсували і цю суму.
Що з цього варто взяти собі
Якщо ви подаєте документи на відстрочку від мобілізації для догляду за батьками з інвалідністю, чітко фіксуйте в заяві інформацію про відсутність інших осіб, зобов’язаних утримувати батьків. Коли ж інші члени сім’ї є, але не можуть здійснювати догляд через власну інвалідність, потребу в постійному догляді, арешт або ув’язнення – обов’язково підкріплюйте це документами.
І, чесно кажучи, головний урок цієї історії навіть не в переліку паперів. Він у тому, що відмова комісії – не остаточний вердикт. Якщо ви впевнені у своєму праві, а відмова виглядає формальною і необґрунтованою – йдіть до суду. Справа №560/4318/25 це наочно підтверджує: коли комісія обмежується розпливчастим «бракує відомостей» замість конкретних аргументів, суд стає на бік військовозобов’язаного.
