Відстрочка від мобілізації для студентів за кордоном: що вирішив суд у 2026 році

Для зв'язку з адвокатом:

Уявіть: ви навчаєтесь в іноземному університеті, здобуваєте вищий освітній рівень, а у військкоматі вам кажуть – «відстрочки не буде, бо немає потрібної довідки з української бази». Саме в такій ситуації опинився позивач, чию справу розглядав Харківський окружний адміністративний суд у квітні 2026 року. І рішення у цій справі здатне перевернути уявлення багатьох про те, як працює право на відстрочку для студентів, які навчаються не в Україні.

Давайте розберемо цю історію детально – без канцелярщини, але з усіма правовими нюансами.

Що сталося і чому комісія відмовила

Громадянин, який перебуває на військовому обліку, звернувся до територіального центру комплектування із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації. Підстава – пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Простіше кажучи – він студент денної форми, який здобуває вищий рівень освіти.

Але був нюанс: навчання проходило не в українському виші, а в Естонській академії мистецтв. Спеціальність – «Архітектура та містобудування», аспірантура, другий курс.

Комісія при ТЦК розглянула заяву і винесла вердикт: відмовити. Причина? Відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). Таку довідку вимагає пункт 62 Порядку №560, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

І ось тут виникає питання, яке й стало ключовим у суді: а чи може іноземний навчальний заклад взагалі сформувати довідку в українській ЄДЕБО?

Чому ЄДЕБО – це камінь спотикання

Єдина державна електронна база з питань освіти – це, по суті, цифровий хаб усієї освітньої інформації в Україні. Вона містить реєстри студентів, документів про освіту, сертифікатів ЗНО тощо. Доступ до неї мають українські суб’єкти освітньої діяльності, органи управління освітою та адміністратор системи.

Естонська академія мистецтв, ясна річ, до жодного з цих суб’єктів не належить. Тож сформувати там довідку за формою, визначеною українським додатком 9 до Порядку №560, вона фізично не може. І це не примха – це об’єктивна реальність, з якою зіткнувся позивач.

Водночас він надав відповідачу інші документи: довідку від Естонської академії мистецтв №6.1-6/1227 від 21 жовтня 2025 року, де чітко зазначено форму навчання (денна), курс, спеціальність і очікувану дату завершення. Також комісія отримала дані про попередню освіту позивача – диплом магістра Харківського національного університету будівництва та архітектури, здобутий ще у 2017 році.

Що каже закон насправді

Ключовий аргумент суду полягав ось у чому: Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містить жодних застережень про те, що відстрочка надається лише тим, хто навчається в Україні. Пункт 1 частини третьої статті 23 говорить про «здобувачів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою» – і жодного слова про територіальну прив’язку.

Так само закон не робить довідку з ЄДЕБО єдиним можливим доказом вашого права на відстрочку. Суд прямо зазначив: перелік документів із додатку 5 до Порядку №560 не є вичерпним. Факт навчання можна доводити й іншими засобами, якщо вони належні та допустимі.

І тут спрацьовує частина третя статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України: якщо підзаконний акт суперечить закону, застосовують закон. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не встановлює обмежень за місцем навчання – отже, відмова на підставі відсутності довідки з ЄДЕБО була визнана неправомірною.

Послідовність освітніх рівнів: що ще перевірив суд

Окремо суд дослідив, чи справді аспірантура в Естонії є вищим рівнем освіти порівняно з тим, що вже здобув позивач. І тут усе зійшлося.

Магістр архітектури (2017 рік) + аспірантура – це рух угору освітньою драбиною, передбачений частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Послідовність рівнів закріплена законодавчо, і суд може її встановити навіть без спеціальної довідки.

Тож позивач виконав усі умови для отримання відстрочки. Він дійсно здобуває вищий рівень освіти, ніж попередній, робить це за денною формою, і сам факт навчання підтверджений документально. А те, що документ виданий не українським вишем і не через ЄДЕБО – не може бути підставою для відмови.

Чому це рішення важливе не лише для позивача

Колегія суддів під головуванням Ольги Ніколаєвої сформулювала позицію, яка виходить за межі однієї справи. Суть її така: право на відстрочку від мобілізації для студентів визначається не місцем розташування університету, а фактом здобуття освіти відповідного рівня.

Якщо ви навчаєтесь за кордоном на денній формі й підвищуєте свій освітній рівень – ви маєте таке саме право на відстрочку, як і студенти українських вишів. Головне – надати документи, які це підтверджують.

Суд також нагадав про практику Європейського суду з прав людини. Захист має бути ефективним не лише в теорії, а й на практиці. Рішення у справах «Аксой проти Туреччини» та «Юрій Миколайович Іванов проти України» якраз про це: держава не може створювати штучні бюрократичні бар’єри там, де закон дає людині право.

Що в результаті

Харківський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю. Ось що це означає для позивача:

– Рішення комісії про відмову у наданні відстрочки визнано протиправним і скасовано;
– ТЦК зобов’язали повторно розглянути заяву – вже з урахуванням висновків суду;
– Судовий збір у розмірі 1064,96 грн стягнуто з відповідача на користь позивача.

Крім того, суд окремо наголосив: спосіб захисту має бути таким, щоб унеможливити потребу в повторних зверненнях до суду. Тобто рішення має працювати, а не створювати нове коло бюрократії.

До речі, відповідач у цій справі навіть не подав відзив на позов. Мовчання, яке суд розцінив не на користь ТЦК.

Ключове, що варто запам’ятати кожному, хто опинився в подібній ситуації: відстрочка від мобілізації – це не привілей, а передбачене законом право. І якщо вам відмовляють через відсутність довідки, яку ви фізично не можете отримати, – це привід не опускати руки, а звертатися до суду. Як показує практика, суд здатен побачити різницю між буквою підзаконного акта і духом закону.

Справу вів адвокат Олег Лук’янчиков +380665551020

Консультация

Форма обращения к адвокату

Для зв'язку з адвокатом: