Відстрочка від мобілізації здається надійним захистом від призову – отримав і можна не хвилюватися до кінця її строку. Але що відбувається, коли цей строк спливає? Чи продовжується вона автоматично, чи доведеться проходити всю процедуру заново? Саме це питання стало центральним у справі, яку розглядав Сумський окружний адміністративний суд у травні 2026 року. І рішення суду виявилося повчальним для обох сторін.
Як усе починалося
Історія цілком типова для сьогоднішніх реалій. Військовозобов’язаний чоловік оформив відстрочку від призову за пунктом 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Підстава – постійний догляд за дядьком, який є особою з інвалідністю II групи.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки перевірив документи, визнав їх достатніми й надав відстрочку до 5 листопада 2025 року. Чоловік мав на руках довідку, у якій чітко значилася ця дата.
А далі сталася дев’ятиденна пауза.
Коли строк відстрочки закінчився, військовозобов’язаний не звернувся до ТЦК одразу. Він подав заяву через Центр надання адміністративних послуг лише 14 листопада – через дев’ять календарних днів після завершення дії попередньої відстрочки. І з цього моменту ситуація почала стрімко ускладнюватися.
Автоматичне продовження: міф чи реальність
Позивач був переконаний: відстрочка мала продовжитися автоматично. Його аргумент спирався на пункт 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560. Логіка проста: підстави для відстрочки не зникли, тож і бігати з паперами не треба – система сама оновить дату в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Суд подивився на це інакше.
Автоматичне продовження, пояснив суд, не є безумовним наслідком спливу строку. Воно працює лише тоді, коли всі потрібні відомості є в державних реєстрах і можуть бути отримані без додаткового звернення особи. Сам факт, що колись вам дали відстрочку від мобілізації, ще не означає, що обставини залишилися незмінними й не потребують нової перевірки.
Окремо суд звернув увагу на дев’ятиденну прогалину між закінченням попередньої відстрочки та поданням нової заяви. У період з 6 по 14 листопада чоловік узагалі не мав чинної відстрочки. За таких обставин говорити про обов’язок ТЦК щось автоматично продовжувати просто немає підстав. Вимогу про визнання бездіяльності протиправною суд відхилив.
Найслабше місце ТЦК: невмотивована відмова
А от далі почалася частина справи, у якій позивач здобув перемогу.
14 листопада 2025 року комісія ТЦК розглянула заяву чоловіка про надання відстрочки. І відмовила. У протоколі №1950 – жодної конкретної причини. У повідомленні, надісланому на електронну пошту, – коротке: «відсутній повний пакет документів згідно з додатком 5 до постанови №560».
Яких саме документів бракує? Чому ті, що подані, визнали недостатніми? Відповідей на ці запитання не було ні в протоколі, ні в повідомленні, ні в матеріалах справи загалом.
Суд поставився до такої «аргументації» вкрай критично. Рішення суб’єкта владних повноважень має бути вмотивованим – це один із ключових критеріїв, закріплених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Формальне посилання на «неповний пакет» без переліку відсутніх документів позбавляє людину можливості виправити недоліки. Це не просто бюрократична прискіпливість – це питання реалізації права.
Ситуацію для ТЦК погіршило ще й те, що відповідач взагалі не подав відзиву на позов. Жодних письмових пояснень, жодних аргументів на свій захист. А тим часом частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України прямо покладає на відповідача обов’язок довести правомірність свого рішення. Мовчання ТЦК у цій справі стало красномовнішим за будь-які слова.
У підсумку рішення комісії, оформлене протоколом №1950, визнали протиправним і скасували. Разом із ним полетів і наказ начальника ТЦК від 17 листопада 2025 року про призов на військову службу – адже він базувався на тій самій незаконній відмові.
Чому військова частина залишилася осторонь
Тепер про те, що багатьох дивує. Якщо відмову у відстрочці скасували, то чому суд не зобов’язав військову частину звільнити чоловіка?
Тут суд послався на правову позицію Верховного Суду з постанови від 5 лютого 2025 року у справі №160/2592/23. Логіка така: визнання протиправними рішень, допущених під час призову, не припиняє автоматично відносини військової служби. Підстави для звільнення чітко перелічені у статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», і цей перелік – вичерпний.
Процедура призову, за висновком Верховного Суду, є незворотною. Але людина має право через суд встановити, що під час цієї процедури були допущені порушення. Саме такий захист суд і забезпечив: скасував рішення комісії та наказ про призов. Натомість наказ командира частини про зарахування до списків особового складу – це окремий акт, що лише фіксує факт початку служби, а не створює самостійну підставу для звільнення.
Склад комісії: аргумент не спрацював
Коротко варто згадати ще одну лінію захисту позивача. Він намагався довести, що комісія ТЦК була нелегітимною – мовляв, засідання проводив резервний склад під головуванням заступника начальника, а не сам керівник. Але суд відхилив цей довід.
Резервний склад комісії було визначено розпорядженням начальника Сумської міської військової адміністрації №397-ОД від 11 листопада 2025 року. Позивач не надав жодних доказів того, що це розпорядження є незаконним або нечинним. Сам собою факт роботи резервного складу про протиправність рішення не свідчить.
Що варто взяти на замітку
Перше і, мабуть, найголовніше: не розраховуйте на те, що відстрочка від мобілізації продовжиться автоматично. Якщо ваші підстави не підтягуються самі собою з державних реєстрів, краще подати заяву завчасно. У цій справі дев’ять днів зволікання відіграли фатальну роль – і суд це чітко зафіксував.
Друге: невмотивована відмова – це майже гарантована поразка ТЦК у суді. Якщо вам відмовляють у наданні відстрочки з формулюванням «неповний пакет документів» без конкретики, вимагайте письмового роз’яснення. Копія такого повідомлення з узагальненим обґрунтуванням стане вагомим доказом на вашу користь.
Ну і третє, що інколи випускають з уваги: навіть успішне оскарження відмови у відстрочці не означає автоматичного звільнення з військової служби. Для цього потрібні окремі законні підстави – і їх перелік справді вичерпний.
Стягнули з ТЦК і судовий збір – 968 гривень 96 копійок. Сума невелика, але показова: державний орган заплатив за власну недбалість із кишені платників податків.
