Уявіть ситуацію: ви давно вийшли за граничний вік перебування в запасі, ще у 2010 році отримали відмітку у військовому квитку про виключення з військового обліку – і забули про це на півтора десятиліття. Аж раптом відкриваєте «Резерв+» і бачите, що держава досі вважає вас військовозобов’язаним. Саме в такій ситуації опинився чоловік, чию справу нещодавно розглянув Харківський окружний адміністративний суд. Розповідаю, чим усе закінчилося і чому це рішення важливе для багатьох.
Що сталося
Громадянин, 1969 року народження, у січні 2010 року був офіційно виключений з військового обліку – відповідна відмітка стоїть у його військовому квитку. Підстава проста: він досяг граничного віку перебування в запасі другого розряду. Для рядового складу це 40 років – і в 2009 році чоловік цей поріг перетнув.
Здавалося б, усе зрозуміло. Людина більше не військовозобов’язана, не підлягає мобілізації, не мусить оновлювати дані чи проходити військово-лікарську комісію. Але коли він згенерував електронний військово-обліковий документ через застосунок «Резерв+», то виявив, що досі обліковується як військовозобов’язаний. Номер у реєстрі «Оберіг», звання «матрос» – усе на місці.
У квітні 2026 року чоловік звернувся до територіального центру комплектування із заявою: внесіть, будь ласка, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів інформацію про моє виключення з військового обліку. ТЦК відмовив. Тоді він пішов до суду.
Про що говорять закони
Тут важливий момент, який варто пояснити окремо. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» чітко визначає підстави для виключення з військового обліку. Це смерть, припинення громадянства, визнання непридатним до служби і – ключове для нашої історії – досягнення граничного віку перебування в запасі.
За редакцією закону, чинною на 5 січня 2010 року, граничний вік для рядового складу в другому розряді становив 40 років. І частина 4 статті 28 прямо каже: граничний вік перебування в запасі другого розряду – це і є той самий остаточний рубіж, після якого людина вже не перебуває ні в запасі, ні у військовому резерві.
До речі, згідно зі статтею 32 цього ж закону, військовозобов’язані, які досягли граничного віку, виключаються з обліку і переводяться у відставку. Це не тимчасове зняття – це остаточне рішення. Людина перестає належати до жодної з категорій, визначених законом: не допризовник, не призовник, не військовослужбовець, не військовозобов’язаний і не резервіст.
Чому ТЦК помилився
Суд проаналізував ситуацію і дійшов цікавого висновку. Ключовий аргумент – принцип незворотності дії закону в часі. Конституційний Суд України неодноразово наголошував: якщо людина набула певного правового статусу за старим законодавством, новий закон не може погіршити її становище.
Іншими словами, раз чоловіка виключили з військового обліку остаточно у 2010 році, то повторне взяття на облік без його згоди – це пряме обмеження його конституційних прав. Жодної заяви про добровільне повернення на облік він не подавав. Оновлення даних у «Резерв+» теж не означає автоматичної постановки на облік.
Суд також звернув увагу на Порядок №1487 від Кабінету Міністрів України. Пункт 35 цього порядку передбачає: якщо військовозобов’язаний, який досяг граничного віку, не прибув до ТЦК особисто, його все одно виключають з обліку – автоматично, 1 січня наступного року. А пункт 81 уточнює: особиста присутність для виключення з військового обліку взагалі не обов’язкова.
Що вирішив суд
Суд задовольнив позов повністю. Бездіяльність ТЦК визнано протиправною, а сам центр зобов’язано внести відомості про виключення чоловіка з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Логіка суду прозора. Реєстр має містити повну й достовірну інформацію про громадян. Якщо людина не є військовозобов’язаною, а реєстр стверджує протилежне – це помилка, яку орган ведення реєстру зобов’язаний виправити. Особливо коли громадянин сам звернувся з відповідною заявою і надав усі документи.
Крім того, суд врахував ще один важливий нюанс. Військовий квиток позивача ніхто не анульовував, посадових осіб, які його оформлювали, до відповідальності не притягували. Отже, цей квиток – належний доказ того, що людина справді була виключена з обліку ще у 2010 році.
Що це означає на практиці
Це рішення – не просто перемога конкретного позивача. Це прецедент, який показує: якщо вас колись виключили з військового обліку за граничним віком, ви не повинні доводити це знову. Достатньо мати на руках військово-обліковий документ із відповідною відміткою.
Чесно кажучи, багато людей навіть не підозрюють, що в реєстрі «Оберіг» досі значаться військовозобов’язаними. Хтось перевіряє через «Резерв+», хтось дізнається випадково при спробі перетнути кордон. І якщо ТЦК відмовляється виправляти дані добровільно – суд стає цілком реальним інструментом захисту.
Корисно знати й інше: заяви про виправлення даних у реєстрі можна подавати дистанційно. Порядок №559, затверджений постановою Кабінету Міністрів України у травні 2024 року, не вимагає особистої присутності для цієї процедури. Подати заяву можна як у паперовій, так і в електронній формі. Якщо ж у військово-обліковому документі одні дані, а в реєстрі – інші, такий документ в електронній формі взагалі вважається недійсним.
Суд ще раз нагадав: повторне взяття на облік особи, яка була виключена з військового обліку остаточно, без її згоди – це порушення. Жодні зміни законодавства не можуть скасувати той факт, що людина вже набула статусу невійськовозобов’язаної. І якщо державний орган цього не визнає – є всі підстави звертатися до адміністративного суду.