Механізм розрахунку середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для нарахування виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням регулюється Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26 вересня 2001 року. Цей Порядок застосовується для таких випадків:
- Виплати у зв’язку з безробіттям;
- Компенсації при нещасному випадку на виробництві чи професійному захворюванні;
- Виплати за тимчасової втрати працездатності;
- Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності коштом роботодавця.
Розрахунок страхових виплат:
Сума виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється за формулою:
Сума денної виплати × кількість календарних днів непрацездатності
Денна виплата встановлюється у відсотках від середньої заробітної плати з урахуванням страхового стажу працівника.
Важливі зміни у порядку розрахунку страхових виплат:
2 червня 2023 року Кабінет Міністрів Постановою №561 уточнив випадки, коли середній заробіток працівника не враховується під час розрахунку середньоденної заробітної плати. До таких періодів належать:
- тимчасова непрацездатність;
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка для догляду за дитиною до трьох або шести років;
- відпустка без збереження заробітної плати;
- призупинення трудового договору через військову агресію рф;
- проходження строкової військової служби;
- служба за контрактом, мобілізація або призов офіцерів під час особливого періоду до його завершення чи дня фактичного звільнення.
Що потрібно враховувати роботодавцям?
При обчисленні середньої заробітної плати для визначення страхових виплат зазначені періоди необхідно виключати з розрахунку. Такий підхід забезпечить коректність виплат і відповідність чинному законодавству.
