Довести факт перебування у трудових відносинах без офіційного оформлення – завдання, з яким стикаються тисячі українців. Особливо коли йдеться про нещасний випадок на виробництві та страхові виплати, які роботодавець відмовляється сплачувати. Саме в таку халепу потрапив мешканець Житомирської області, і його справа нещодавно дійшла до Верховного Суду.
Місяць роботи, важка травма – і нуль офіційних документів
У травні 2021 року чоловік влаштувався електрогазозварником до ТОВ «ТД Комета». Підприємство розташоване в селі Торчин Житомирської області. Його допустили до роботи на закритому об’єкті, видали відповідний обсяг завдань. Але трудовий договір так і не оформили. Жодного наказу, жодного запису в трудовій книжці, жодних страхових відрахувань.
Минув рівно місяць. 18 червня 2021 року під час монтажу металоконструкцій стався нещасний випадок. Працівник отримав перелом кісток склепіння та основи черепа, геморагічний забій правої півкулі головного мозку. Його терміново доправили до лікарні. Згодом медико-соціальна експертна комісія встановила третю групу інвалідності.
Коли постраждалий звернувся до підприємства по страхові виплати, то отримав відмову. Причому в усній формі. Логіка роботодавця була гранично простою: офіційно ви в нас не працювали, тож ніяких зобов’язань перед вами не маємо. Будь-які контакти з підприємством після цього обірвалися.
Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій
У липні 2024 року потерпілий подав позов – просив суд встановити факт перебування у трудових відносинах із ТОВ «ТД Комета» на посаді зварювальника в період із 18 травня по 18 червня 2021 року.
Черняхівський районний суд Житомирської області в позові відмовив. Мотивування: позивач не подавав заяву про прийняття на роботу, не надавав трудову книжку, жодного разу за весь спірний період не отримав наказ про працевлаштування. Свідки – колеги, які теж працювали «неофіційно», – підтвердили факт роботи позивача на підприємстві. Але суд їхні показання не врахував, пославшись на те, що рішення в такій категорії справ не може ґрунтуватися на свідченнях.
Апеляційний суд цілком погодився. У постанові від 19 листопада 2025 року додав: позивач не довів, що брав участь у конкурсному відборі, підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, отримував заробітну плату та виконував роботи саме за розпорядженням керівництва ТОВ «ТД Комета».
Чому Верховний Суд із таким підходом не погодився
У грудні 2025 року справа потрапила до Верховного Суду. І тут колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду побачила те, чого не помітили попередні інстанції, – відверто формальний підхід.
Постанова Верховного Суду від 29 квітня 2026 року містить кілька принципових зауважень. По-перше, факт травмування на виробництві ТОВ «ТД Комета» підтверджено документально – відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою. Тобто позивач у цей час справді перебував на території підприємства і щось там робив.
Апеляційний суд так і не спромігся відповісти на просте запитання: яким чином стороння людина взагалі змогла проникнути на закритий об’єкт і виконувати там зварювальні роботи? Через паркан переліз? Виходить, що так. І це при тому, що позивач стверджував: він проходив конкурсний відбір (тестування), надавав роботодавцю паспорт і документ про освіту, їздив на роботу разом з іншими працівниками, обідав у заводській їдальні й отримав гроші після нещасного випадку. Жоден із цих доводів апеляційний суд належним чином не перевірив.
Концепція прихованого працевлаштування: що це означає на практиці
Верховний Суд нагадав про Рекомендації Міжнародної організації праці № 198 «Про трудові відносини». У них закріплена так звана концепція прихованого працевлаштування (deemed employment) – ситуація, коли трудові відносини фактично існують, але роботодавець свідомо уникає їх оформлення.
Ознаками таких відносин можуть бути: виконання роботи під контролем іншої сторони, інтеграція в організаційну структуру підприємства, робота виключно в інтересах іншої особи, дотримання певного графіка, надання інструментів і матеріалів, періодична виплата винагороди. Усе це суди повинні оцінювати в сукупності, а не відкидати тільки через відсутність наказу.
Крім того, варто знати: після 2015 року з Кодексу законів про працю України виключили норму про те, що трудовий договір автоматично вважається укладеним, якщо працівника фактично допустили до роботи. Тому самого факту допуску тепер замало. Потрібно довести, що працівник надав роботодавцю необхідні документи – паспорт, трудову книжку, документ про освіту – і що ці документи були прийняті.
Свідки: чому їх не можна просто ігнорувати
Окремої критики зазнав підхід апеляційного суду до показань свідків. Так, згідно з практикою Верховного Суду, рішення про встановлення факту перебування у трудових відносинах не може ґрунтуватися лише на свідченнях. Але це зовсім не означає, що свідків треба ігнорувати повністю.
Статті 89 і 90 Цивільного процесуального кодексу України вимагають оцінювати всі докази в сукупності – і письмові документи, і показання. Якщо є документи, що підтверджують виконання робіт на території підприємства (як-от матеріали кримінального провадження за фактом нещасного випадку), то свідчення колег можуть стати тим елементом, якого бракує для повної картини.
Ще один важливий момент, на який звернув увагу касаційний суд: апеляційна інстанція взагалі не з’ясувала характер правовідносин між сторонами. Можливо, мав місце цивільно-правовий договір? А може, це все-таки були трудові відносини, просто приховані? Це питання залишилося без відповіді. По суті спір між сторонами так і не був вирішений.
Що буде далі
Верховний Суд скасував постанову Житомирського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року і направив справу на новий розгляд. Суддям апеляційної інстанції доведеться вдруге, але вже більш прискіпливо дослідити всі обставини. Зокрема, перевірити, чи справді позивач підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, чи отримував він винагороду за роботу, чи надавав документи для оформлення.
Колегія суддів також наголосила: положення законодавства слід тлумачити з урахуванням вимоги розумності. Суд не повинен перетворюватися на бездушний механізм, який лише звіряє наявність формальних «галочок». Справедливість судового розгляду реалізується через правосуддя без формального підходу до кожної конкретної справи – цю позицію неодноразово висловлювала Велика Палата Верховного Суду.
Якщо ви опинилися в подібній ситуації – працюєте без оформлення, а роботодавець уникає відповідальності, – збирайте докази з першого дня. Фотографуйте робоче місце, зберігайте листування в месенджерах, записуйте імена колег, які можуть підтвердити вашу зайнятість. Усе це стане в пригоді, якщо справа дійде до суду. І пам’ятайте: навіть коли перша й апеляційна інстанції відмовляють, це ще не фінал. Касаційний суд готовий виправляти формалізм нижчих судів, коли за відсутністю папірців ховаються реальні трудові відносини.