Уявіть: ви студент денної форми, маєте законне право на відстрочку, аж раптом відкриваєте «Резерв+» – а там напис «Вас розшукує ТЦК» і позначка про порушення правил військового обліку. Саме в таку ситуацію потрапив позивач у справі № 240/21068/25, яку розглядав Житомирський окружний адміністративний суд. І суд став на бік громадянина.
Що сталося: хронологія абсурду
Позивач – здобувач освіти. Згідно з довідкою Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 415705, він навчається в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій на бакалавраті. Форма навчання – денна, період – з вересня 2024 по червень 2028 року.
14 липня 2025 року йому надали відстрочку відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Здавалося б, жодних проблем. Але коли він завантажив електронний військово-обліковий документ через «Резерв+», то з подивом виявив: у системі він значиться як порушник. Більше того – його оголосили в розшук.
Територіальний центр комплектування навіть надіслав звернення до Національної поліції щодо його адміністративного затримання та доставлення. І все це – без жодної постанови про притягнення до відповідальності.
Спроба розібратися досудово: глухий кут
Адвокат позивача звернувся до ТЦК із заявою: зніміть людину з розшуку, виключіть недостовірну інформацію з реєстру. У відповідь – лист від 21 липня 2025 року за №4/3352, де повідомлялося, що така інформація є конфіденційною.
Коротше кажучи, вам кажуть: «Ми на вас повісили статус порушника й оголосили в розшук, але пояснювати чому – не будемо, бо це секрет». Абсурдність ситуації очевидна. Тому єдиним виходом залишився суд.
Що каже закон про військовий облік
Тут важливий момент. Давайте розберемо, звідки взагалі беруться ці позначки в реєстрі.
Військовий облік в Україні регулюється Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII та Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок №1487).
А база даних, у якій усе це зберігається – це Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів (або, як його ще називають, реєстр «Оберіг»). Саме звідти «Резерв+» підтягує інформацію.
Ключовий нюанс криється в статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII. Вона чітко визначає: до реєстру вносяться відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП. Тобто мають бути зафіксовані дата, номер, короткий зміст протоколу або постанови.
Просто так, «на око», внести позначку про порушення правил військового обліку не можна. Потрібен юридичний факт – винесена постанова.
Чому суд став на бік позивача
А тепер ключове. Суд дослідив матеріали справи і виявив: жодних доказів притягнення позивача до адмінвідповідальності немає. Відповідач (ТЦК) взагалі не подав відзив на позовну заяву. Жодного протоколу, жодної постанови, жодного виклику – порожньо.
Суд чітко розмежував два поняття: «вчинення адміністративного правопорушення» та «притягнення до адміністративної відповідальності». Це різні речі. Запис у реєстрі може з’явитися лише на підставі другого. А якщо постанови немає – то й підстав для внесення даних про порушення правил військового обліку не існує.
Це принципова позиція, яку суд сформулював гранично ясно: саме по собі зазначення про порушення, за відсутності постанови, не свідчить про достатню наявність підстав для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Що вирішив суд
26 червня 2026 року Житомирський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким повністю задовольнив позов.
По-перше, суд визнав протиправними дії ТЦК щодо внесення до реєстру даних про порушення позивачем правил військового обліку.
По-друге, зобов’язав виключити цю інформацію з реєстру – прибрати і позначку про порушення, і статус розшуку.
По-третє, визнав протиправним саме звернення ТЦК до Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення позивача.
І нарешті – зобов’язав ТЦК направити до органів поліції повідомлення про те, що підстав для розшуку, затримання і доставлення цього військовозобов’язаного більше немає. До речі, такий механізм прямо передбачений абзацом 17 пункту 79 Порядку №1487 – законодавство дає інструмент для виправлення помилок, треба лише вміти ним скористатися.
Практичний висновок для військовозобов’язаних
Якщо ви відкрили «Резерв+» і побачили там те, чого не повинно бути – це не вирок. Головне – щоб у вас на руках були документи, які підтверджують законність вашої позиції: довідка про навчання, дані про відстрочку, докази своєчасного оновлення облікових даних.
Коли ТЦК ігнорує досудові звернення (а таке, на жаль, трапляється часто) – адміністративний суд залишається дієвим механізмом захисту. Справа № 240/21068/25 це наочно доводить. Суд не просто скасував незаконні дії – він зобов’язав відповідача очистити реєстр і повідомити поліцію, тобто повністю відновити статус-кво.
