Уявіть: вас виключили з військового обліку ще у 2012 році, ви отримали відповідну відмітку у військовому квитку – і на цьому, здавалося б, історія завершилась. Але тринадцять років потому, під час перевірки документів, працівники ТЦК повідомляють: за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів ви знову на обліку і підлягаєте мобілізації. Саме в такій ситуації опинився позивач, чию справу нещодавно розглянув Дніпропетровський окружний адміністративний суд. І рішення виявилося на його користь.
Давайте розберемося, що сталося і чому суд став на бік громадянина.
Що трапилося: хронологія подій
Чоловік був звільнений з військової служби у званні рядового ще 18 березня 1993 року. Після звільнення його взяли на військовий облік військовозобов’язаних у запасі. Але 13 листопада 2012 року Жовтневий райвійськкомат виключив його з військового обліку – про це свідчить запис у військовому квитку.
Чому це сталося саме тоді? Відповідь криється в законодавстві, яке діяло станом на 22 травня 2012 року.
Річ у тім, що частина 2 статті 28 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» в редакції того періоду поділяла військовозобов’язаних рядового складу на два розряди за віком: перший розряд – до 35 років, другий розряд – до 40 років. А частина 4 цієї ж статті прямо вказувала: граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі загалом.
Іншими словами: якщо вам виповнилося 40 і ви рядовий – ви досягли стелі, далі перебувати в запасі ви вже не можете.
Частина 1 статті 32 того ж закону довершувала картину: військовозобов’язані, які досягли граничного віку, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку. Жодних «але», жодних додаткових умов. Досяг віку – виключений. Автоматично.
Так позивач, якому на той момент уже виповнилося 40, перестав бути військовозобов’язаним. І залишався в цьому статусі понад десятиліття.
Несподіваний «сюрприз» від системи
Усе змінилося після того, як Кабінет Міністрів України 16 серпня 2024 року ухвалив Постанову №932. Цей документ запустив експериментальний проект з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Суть проекту проста: система через обмін даними з Державною міграційною службою автоматично виявляє чоловіків віком від 25 до 60 років і вносить їх до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Без участі самих громадян, без направлення на військово-лікарську комісію.
Саме так позивач – людина, яка понад десять років не мала жодного стосунку до військового обліку, – раптом знову опинився в реєстрі як військовозобов’язаний. І коли під час перевірки документів це з’ясувалося, йому порадили звернутися до ТЦК за місцем реєстрації.
Позивач написав заяву з проханням виправити відомості в реєстрі – адже його військовий квиток чітко свідчив про виключення з військового обліку. Відповіді він так і не отримав. Тоді чоловік пішов до суду.
Чому ТЦК помилився: аргументи суду
Відповідач у своєму відзиві посилався на два аргументи. Перший – що частина 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» містить вичерпний перелік підстав для виключення з обліку (смерть, припинення громадянства, непридатність за рішенням ВЛК або досягнення 60 років), а позивач під ці критерії не підпадає. Другий – власне, згадана Постанова №932, за якою чоловіки від 25 до 60 років автоматично беруться на облік.
Суд поставився до цих доводів критично. І ось чому.
По-перше, позивач досяг граничного віку перебування в запасі (40 років) ще у 2012 році й був виключений з військового обліку. Відповідно до частини 9 статті 1 профільного закону, він не належить до жодної з категорій громадян щодо військового обов’язку – ні до призовників, ні до військовозобов’язаних, ні до резервістів.
По-друге – і це ключове, – постанова уряду не може скасовувати чи змінювати закон. А пункт 81 Порядку №1487 (затвердженого Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року) вимагає особистої присутності громадянина для взяття на військовий облік. Позивач не приходив до ТЦК, не подавав жодних заяв, не виявляв бажання стати на облік.
Крім того, суд нагадав: відповідно до пункту 35 Порядку №1487, виключення з військового обліку військовозобов’язаного, який досяг граничного віку, здійснюється без його участі – 1 січня наступного року після року досягнення граничного віку. Тож позивач мав бути виключеним автоматично ще у 2013 році.
Окремо суд підкреслив те, про що часто забувають: повторне взяття на військовий облік особи, яка вже була виключена з нього остаточно, на підставі нових законів неможливе. Це прямо порушувало б принцип незворотності дії закону в часі – одну з фундаментальних гарантій, закріплених Конституцією України. Конституційний Суд України ще у 1997 році наголосив: закріплення цього принципу на конституційному рівні породжує у громадян впевненість, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону.
Що вирішив суд і чому це важливо
29 червня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю. Суд визнав бездіяльність ТЦК протиправною та зобов’язав внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів інформацію про виключення позивача з військового обліку. Також з ТЦК стягнули судові витрати – 1937,92 грн судового збору.
Це рішення важливе не лише для конкретного позивача. Воно створює правову визначеність для всіх, хто був виключений з військового обліку за старим законодавством, але згодом зіткнувся з автоматичним поверненням до реєстру через дію нових підзаконних актів.
Чесно кажучи, після аналізу цієї справи напрошується простий висновок: закон має вищу силу, ніж постанови уряду. І якщо ваш правовий статус було визначено за законом, що діяв на момент виникнення відповідних правовідносин, жоден експериментальний проект чи автоматизована система не можуть його змінити без вашої згоди – принаймні, доки не буде ухвалено новий закон, який прямо це передбачає.
Ну і практична порада: якщо ви опинилися в подібній ситуації – ваш військовий квиток свідчить про одне, а реєстр показує інше, – не ігноруйте проблему. Пишіть заяву до ТЦК, фіксуйте відмову або відсутність відповіді і звертайтеся до адміністративного суду. Як показує практика, суди готові захищати права громадян, коли ті підкріплені чіткими нормами Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
