Чи можна закрити провадження у справі про неплатоспроможність одразу після попереднього засідання, якщо кредитори мовчать? Саме це питання 16 червня 2026 року розбирав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. І коротка відповідь – ні, не можна. Принаймні не так швидко, як того хотілося б.
Давайте розберемося, що сталося і чому це рішення важливе для всіх, хто має справу з боргами.
Історія однієї справи
У квітні 2025 року Господарський суд Кіровоградської області відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Піотровської О.Л. Усе за стандартною процедурою Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ): ввели реструктуризацію боргів, мораторій на вимоги кредиторів, призначили керуючого реструктуризацією. Опублікували оголошення – чекайте, кредитори, ваш вихід.
Але ніхто не вийшов.
Минув місяць – жодної заяви з грошовими вимогами до боржниці. Навіть від ПАТ АБ «Укргазбанк», чия заборгованість, підтверджена судовими рішеннями, і стала підставою для відкриття справи. Тиша.
Керуючий реструктуризацією подав клопотання: закривайте провадження. Суд першої інстанції погодився. 27 травня 2025 року – ухвала про закриття, мораторій припинено, повноваження керуючого реструктуризацією припинено, а незаявлені вимоги кредиторів визнано погашеними. Крапка.
Чесно кажучи, виглядало логічно. Пункт 8 частини 1 статті 90 КУзПБ прямо каже: якщо після публікації оголошення до боржника не висунуто вимог – провадження закривається. Що тут думати?
Але банк із таким фіналом не погодився.
Чому банк «проспав»
ПАТ АБ «Укргазбанк» подав апеляційну скаргу. Головний аргумент – банк не знав. Тобто його не повідомили вчасно про відкриття провадження, тому він і не подав заяву з грошовими вимогами у 30-денний строк.
І тут спливає цікава хронологія. Арбітражний керуючий надіслав повідомлення банку 20 травня 2025 року. Банк отримав його 22 травня. А через п’ять днів – 27 травня – суд уже закрив провадження.
П’ять днів. За цей час банк мав би отримати повідомлення, осмислити його, підготувати розрахунок заборгованості, зібрати підтвердні документи й подати заяву до суду. Відверто кажучи – нереально.
Центральний апеляційний господарський суд у лютому 2026 року ухвалу про закриття скасував, а справу направив на новий розгляд. І ось чому.
Алгоритм, народжений практикою
Ще у 2022 році Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство виніс знакову постанову у справі № 921/39/21. У ній було сформульовано чіткий алгоритм дій для ситуації, коли кредитори не подають заяви до попереднього засідання.
Що саме повинен зробити суд?
По-перше – не закривати провадження негайно. По-друге – зобов’язати керуючого реструктуризацією письмово повідомити кредиторів, зазначених боржником у заяві, про правові наслідки неподання вимог. По-третє – призначити окреме судове засідання, на якому власне й вирішуватиметься: перехід до процедури погашення боргів чи закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Крім того, суд зобов’язаний дослідити добросовісність боржника. А це означає перевірити декларації, з’ясувати наявність виконавчих проваджень, оцінити звіт керуючого реструктуризацією.
І тільки після цього можна ухвалювати рішення про закриття – із застосуванням наслідків, передбачених частиною 4 статті 90 КУзПБ: незаявлені вимоги вважаються погашеними, а виконавчі документи за ними – такими, що не підлягають виконанню.
Цей алгоритм – не бюрократична забаганка. Він охороняє баланс. З одного боку – право боржника на звільнення від боргів як чесної людини, що опинилася у скруті. З іншого – право кредитора бути почутим.
Що сказав Верховний Суд у 2026 році
Арбітражний керуючий Рябчун Р.М. подав касаційну скаргу. Він просив залишити в силі ухвалу про закриття і навіть пропонував відступити від висновків, викладених у справі № 921/39/21. Мовляв, і обставини інші, і законодавство змінилося.
І справді – Закон № 2971-ІХ від 20.03.2023 оновив статтю 90 КУзПБ. Раніше закриття провадження через відсутність вимог допускалося лише після визнання боржника банкрутом. Тепер – до. Але чи це скасовує алгоритм?
Верховний Суд відповів однозначно: ні. Колегія суддів під головуванням Погребняка В.Я. залишила касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляції – без змін.
Логіка така: зміни до КУзПБ спростили процедуру, але не звільнили суд від обов’язку перевіряти добросовісність боржника, повідомляти кредиторів і призначати окреме засідання. Процесуальна економія – це добре. Але не тоді, коли вона перетворюється на процесуальну недбалість.
Суд першої інстанції, нагадав Верховний Суд, не зобов’язав керуючого реструктуризацією повідомити банк, не призначив засідання для вирішення долі справи, не дослідив звіт про перевірку декларацій боржниці. Натомість просто закрив усе на попередньому засіданні – за 47 днів після відкриття провадження, хоча Кодекс України з процедур банкрутства відводить на попереднє засідання до 60 днів. Формально строк не порушено, але змістовно – повний провал.
Чому це важливо для вас
Ключовий принцип, який захищає ця постанова – жоден кредитор не повинен втратити право на заявлення вимог через те, що його просто не встигли належно повідомити. І жоден боржник не повинен розраховувати на автоматичне списання боргів лише тому, що кредитори не подали заяви у 30-денний строк.
Кодекс України з процедур банкрутства створив інститут неплатоспроможності фізичних осіб як реабілітаційний механізм. Мета – допомогти чесному боржнику вибратися з фінансової ями через реструктуризацію, а якщо це неможливо – через списання боргів. Але слово «чесному» тут ключове. Саме тому суд зобов’язаний перевіряти добросовісність.
Для арбітражних керуючих ця справа – нагадування: публікацією оголошення обов’язки не вичерпуються. Потрібно переконатися, що кредитори справді отримали інформацію. Для боржників – сигнал: списання боргів не відбувається автоматично. Для кредиторів – стимул бути уважними й не ігнорувати судові процедури, навіть якщо здається, що боржник безнадійний.
Тепер Господарський суд Кіровоградської області проходитиме весь шлях заново. З належним повідомленням банку, з перевіркою добросовісності боржниці, з окремим судовим засіданням. І вже за його результатами стане зрозуміло, чи заслужила Піотровська О.Л. на списання боргів, чи на неї чекає процедура погашення.
