За ст. 1242 ЦК України заповідач може скласти заповіт з умовою, тобто обумовити виникнення права на спадщину в особи, яку він призначає у заповіті своїм спадкоємцем, наявністю певної умови. Така умова може бути повязана або не пов’язана з поведінкою призначеного в заповіті спадкоємця, до прикладу: умова про наявність інших спадкоємців, про народження дитини, про проживання у певному місці, про здобуття освіти, тощо.
Правовідношення спадкування відбуваються за формулою:
складання заповіту + відкриття спадщини = прийняття спадщини,
але в разі складання заповіту з умовою, умова визначена в заповіті, має існувати на час відкриття спадщини:
складання заповіту + відкриття спадщини + умова заповіту = прийняття спадщини
Важливо: Особа, призначена в заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання цієї умови від неї не залежало.
Коли нотаріус проводить перевірку виконання спадкоємцем умови, визначеної спадкодавцем у заповіті, йому слід надати документи, які чітко доводять/підтверджують виконання спадкоємцем цієї умови (диплом про освіту, свідоцтво про народження дитини, тощо. У випадку сумнівів щодо дійсності таких документів чи їх неповноті або у разі ненадання їх спадкоємцем, нотаріус не вправі оформляти спадкові права та видавати на ім’я такого спадкоємця свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Слід відзначити, що умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.
