Державна служба з питань праці пояснила у яких випадках можливе звільнення працівника за вчинення аморального проступку.
На цій підставі можуть бути звільнені не будь-які працівники, а саме учасники освітнього процесу, які зазначені в статті 52 Закону «Про освіту». Насамперед, це педагоги, науково-педагогічні та наукові працівники.
Законодавство юридично фіксує той факт, що поведінка педагогічного працівника (вчителя, вихователя, викладача) повинна відповідати принципам загальнолюдської моралі та утверджувати повагу до них.
А діяльність, яка є абсолютно протилежною принципам загальнолюдської моралі вважається аморальною та шкідливою, і підтвердження фактів такої поведінки з боку педагога може зумовити звільнення особи за п.3 ст. 41 Кодексу законів про працю України. Пункт 3 ст. 41 містить таку підставу для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який виконує виховні функції, у разі вчинення ним аморального проступку, несумісного з продовженням цієї роботи.
Звільнення працівника в цьому випадку можливе за наявності двох умов:
- аморальний проступок підтверджений фактами,
- вчинення такого проступку є несумісним з продовженням виховної роботи.
Зверніть увагу: звільнення за п.3 ст. 41 КЗпПУ допускається за вчинення аморального проступку як під час виконання трудових обов’язків, так і не пов’язаного з ними (тобто проступку вчиненого в громадських місцях або в побуті).
