Примирення з потерпілим – чи можна розраховувати на нього, якщо ви стали винуватцем дорожньо-транспортної пригоди? Ще донедавна суди не могли дати однозначної відповіді. Одні казали «так», інші – «ні, бо це ж не тільки приватна справа, тут зачеплені ще й публічні інтереси». І ось нарешті Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сказала своє вагоме слово у справі № 629/612/25.
Давайте розберемося, що саме трапилося і чому ця постанова важлива для кожного водія.
У чому, власне, була проблема
Ситуація типова. Водій їхав містом, не встиг загальмувати перед пішохідним переходом – і наїхав на людину. Пішохід отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Це кваліфікується за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України – порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило шкоду здоров’ю потерпілого.
Водій свою провину визнав. З потерпілим помирився, збитки відшкодував повністю – той навіть письмово підтвердив відсутність будь-яких претензій. Здавалося б, ідеальний випадок для статті 46 Кримінального кодексу України, яка дозволяє звільнити людину від відповідальності через примирення з потерпілим.
Але не все так просто.
Річ у тім, що злочин за статтею 286 КК – так званий «двооб’єктний». Він одночасно завдає шкоди і конкретній людині (її здоров’ю), і суспільним інтересам (безпеці дорожнього руху загалом). І отут починалася багаторічна судова суперечка.
Чому суди не могли домовитися
Одні колегії Верховного Суду роками стояли на тому, що примирення з потерпілим можливе лише тоді, коли злочин зачіпає винятково приватні інтереси. Мовляв, якщо порушені ще й публічні – вибачте, одних вибачень потерпілого недостатньо. Держава теж має сказати своє слово.
Інші колегії дивилися на це інакше: закон не містить жодної заборони застосовувати статтю 46 КК до «двооб’єктних» злочинів. Перелік винятків у ній чіткий і вичерпний. Якщо вашого випадку там немає – жодних додаткових перепон бути не повинно.
Колегія суддів Третьої судової палати, розглядаючи касаційну скаргу захисника засудженого, побачила цей розкол у практиці й передала справу на розгляд Об’єднаної палати. Потрібно було нарешті визначитися: чи можна закривати кримінальне провадження за примиренням у справах про ДТП із постраждалими.
Що сказала Об’єднана палата
Відповідь виявилася чіткою: можна.
Об’єднана палата підкреслила – у статті 46 Кримінального кодексу України немає жодних додаткових умов щодо «двооб’єктних» злочинів. Законодавець свідомо обмежив винятки двома категоріями:
- корупційні кримінальні правопорушення та пов’язані з корупцією;
- порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка була у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.
І все. Жодних інших обмежень.
Іншими словами, якщо водій був тверезий, вчинив нетяжкий злочин уперше, помирився з потерпілим і відшкодував шкоду – він має повне право на звільнення від кримінальної відповідальності. Точка.
Суд також нагадав, що одна зі складових верховенства права – це передбачуваність. Громадянин має розуміти, як закон застосовуватиметься на практиці, а не гадати, яка з трьох судових палат розглядатиме його справу.
Як це вирішило долю конкретного водія
У справі № 629/612/25 суд першої інстанції засудив водія до одного року обмеження волі (з іспитовим строком три роки) та позбавив права керувати транспортними засобами. Апеляція вирок залишила без змін.
Але Об’єднана палата пішла іншим шляхом. Вона скасувала обидва рішення й закрила кримінальне провадження на підставі статті 46 КК – у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. Усі необхідні передумови були: злочин нетяжкий, вчинений уперше, потерпілий претензій не має, шкода відшкодована.
Крім того, касація звернула увагу на серйозні процесуальні порушення в суді першої інстанції. Захисника в засіданні не було, хоча у вступній частині вироку його зазначили. А обвинуваченому навіть не роз’яснили право на примирення з потерпілим. Проте замість того, щоб відправляти справу на новий розгляд, Верховний Суд ухвалив найсприятливіше для людини рішення – закрив провадження остаточно.
Що це означає для інших водіїв
Практичний висновок простий. Якщо ви потрапили в ДТП, де постраждала людина, і ваша вина очевидна – не поспішайте опускати руки. По-перше, обов’язково переконайтеся, що у вас є захисник. По-друге, знайте: примирення з потерпілим – реальний шанс уникнути судимості.
Щоправда, працює це лише за сукупності умов. Ви повинні бути тверезим. Злочин має бути нетяжким (як у випадку з ч. 1 ст. 286 КК – тілесні ушкодження середньої тяжкості). Винуватість має бути вперше. І, звісно, потерпілий мусить справді вас пробачити, а збитки мають бути відшкодовані повністю.
Об’єднана палата Верховного Суду фактично підтвердила те, що частина судів практикувала й раніше. Але тепер це не просто «одна з думок», а обов’язковий для всіх судів правовий висновок. Жодних додаткових вимог до примирення з потерпілим понад ті, що прямо записані в законі, висувати не можна.
Колегії суддів, які раніше відмовляли в закритті проваджень через «двооб’єктність» злочину, відтепер мають керуватися саме цією позицією. А це означає більше однаковості в судових рішеннях – і більше шансів для людей, які щиро розкаялися та виправили заподіяну шкоду.
